Як ОП міг допомогти Коломойському зберегти контроль над 1+1 – розслідування Железняка
Джерело: Ярослав Железняк/YouTube
Народний депутат Ярослав Железняк опублікував розслідування щодо того, як Офіс Президента міг допомогти підсанкційному бізнесмену Ігорю Коломойському втримати контроль та юридично убезпечити медіагрупу 1+1.
Нардеп одразу зауважив, що його команда не підтвердила, що медіаімперію у Коломойського “віджали”. Однак, він вказує, що попри публічну риторику про боротьбу з олігархами, влада могла допомогти Коломойському зберегти фактичний контроль над телеканалами та разом з тим набути для себе важелі впливу на 1+1.
У розслідуванні йдеться, що одразу після арешту Ігоря Коломойського медіагрупу 1+1 переоформили на нові компанії: “Віжн 1+1”, “Віжн 2+2” та “Віжн 3”. Їх бенефіціарами стали лояльні до олігарха Світлана Міщенко, Ярослав Пахольчук та Андрій Мальчевський.
Після цього компанія Коломойського ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1+1” відмовилась від свого бренду і залишила собі логотип “1+1 Марафон”.

Джерело: скриншот з відео
Водночас влада не залучила жодних важелів впливу під час цього процесу.
Разом з тим, телеканали медіагрупи 1+1 отримали місце у телемарафоні “Єдині новини”, що забезпечує їм стабільне державне фінансування.
“Плюси” залишаються серед чотирьох каналів-учасників єдиного марафону Офісу Президента. І вже навіть після арешту Коломойського офіційно 1+1 отримали більш ніж 320 млн грн з держбюджету лише на трансляцію марафону”, – зауважив Железняк.
Крім того, нардеп звертає увагу на те, що наближена до Банкової компанія “Квартал ТВ” також була залучена в процес переоформлення активів й отримала нову назву “Віжн Квартал ТВ”. Однак потім вона відокремилася і повернулася до старих керівників.
“Вся ця метаморфоза відбувалася не просто тишком-нишком, а Банкова точно про це знала, можете просто переглянути декларацію президента”, – наголошує Железняк.

Джерело: скриншот з відео
Народний депутат зауважив, що влада могла показово говорити про “боротьбу з олігархами”, але насправді – отримати лояльні канали.
“Якщо коротко, то по кейсу Коломойського реальний конфлікт між Офісом Президента та олігархом у результаті вилився в домовленість і win-win (виграшну для усіх – ред.) історію. Коломойському вдалось уникнути арешту [медіаактивів] від НАБУ та інших правоохоронців, прибрати себе і інших токсичних партнерів з активу, залишити де-факто контроль над своєю медіаімперією і далі мати на неї вплив. Офіс Президента отримав лояльний канал, зрозумілих нових власників, можливість впливати на олігарха, і при цьому не “спалитися” на переписуванні канала на свого політтехнолога”, – підсумовує Ярослав Железняк.
До слова, раніше Железняк опублікував розслідування щодо медіа “Ми – Україна” і його зв’язків з Офісом президента.
- За час повномасштабного вторгнення України витрати на телемарафони “Єдині новини #UAразом” та “Freeдом” сягнули 2,01 млрд грн.
- 13 березня Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій закликав українську владу припинити тиск на медіа та блокування опозиції.
- Міністерство культури та стратегічних комунікацій України заявило, що не може впливати на показ сюжетів про езотеричні практики в етері телемарафону.
- Європейська комісія висловила критику на адресу телемарафону “Єдині новини”, зокрема щодо його фінансування з державного бюджету та об’єктивності. Брюссель у жовтні офіційно озвучив занепокоєння цією ситуацією, що може мати значні наслідки для України.
- Офіс Президента України зазнав критики через підходи до медійної політики, які, на думку оглядачів, мають ознаки надмірного контролю над інформаційним полем. У статті “Детектор медіа” йдеться, що влада використовує медійні ресурси для просування власної позиції, а з іншого боку – обмежує доступ до висвітлення незалежним й опозиційним джерелам.
Ін’єкції ботулотоксину, відомого як ботокс, на один місяць ефективно зменшують фантомний біль у пацієнтів з ампутаціями, свідчать результати дослідження за участі українців, постраждалих від повномасштабного вторгнення Росії.
Після атаки ввечері 20 жовтня Чернігів та область вже другу добу мають проблеми з електропостачанням.
Уночі 22 жовтня Сили оборони атакували завод з виробництва боєприпасів та нафтопереробний завод на території країни-агресорки.
У Києві знову зросла кількість постраждалих унаслідок російської атаки вночі 22 жовтня.
Найбільший музей світу, Лувр, у середу, 22 жовтня, знову відкрив двері для відвідувачів вперше після триденного закриття через пограбування.