Як відбувалися переговори з росіянами під час боїв за Маріуполь: «Редіс» опублікував фото

Джерело: Денис Прокопенко/Facebook

20 травня підполковник Національної гвардії України, командир 12 бригади спеціального призначення “Азов” Денис Прокопенко на псевдо “Редіс” вперше опублікував фото з перемовин під час боїв за Маріуполь, ще до наказу оборонцям залишити територію заводу “Азовсталь”.

20 травня 2022 року Верховний Головнокомандувач ЗСУ наказав, з метою збереження життя українських військових, припинити оборону Маріуполя та вийти з території “Азовсталі” у полон.

Рівно через два роки у цю ж дату Прокопенко вперше показав фото перемовин з росіянами.

Джерело: Денис Прокопенко/Facebook

Світлину зроблено під час перемовин на нейтральній території – між підприємством “Комунальник” та металургійним заводом “Азовсталь”. Травень, 2022 рік.

“Редіс” пояснив, що у результаті раунду важких перемовин з російською стороною було досягнуто домовленостей щодо евакуації цивільних із заводу “Азовсталь”. Так, сотні осіб, мешканців Маріуполя, котрі знайшли прихисток на території заводу, було врятовано.

Він наголосив, що усі цивільні, які переховувалися від ворожих бомбардувань на “Азовсталі”, лишилися живими. І додав, що остання цивільна особа залишила територію заводу 7 травня 2022 року.

Вже після цього Маріупольський гарнізон продовжував тримати оборону до відповідного наказу вищого командування.

Оборона Маріуполя врятувала Україну. Ціною цього порятунку стали життя наших бійців, котрі загинули у міських боях та в результаті теракту в Оленівці, і свобода сотень наших побратимів, які вже два роки знаходяться у російському полоні, – зазначив Прокопенко.

Командир також нагадав, що понад 900 військовослужбовців 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” й надалі перебувають у російському полоні.

Минуло 2 роки. 2 роки спротиву понад 900 військовослужбовців 12-ої бригади спеціального призначення “Азов”, котрі своїми відчайдушними діями врятували Україну, а зараз перебувають у російському полоні. Їхні імена не забуті. Сьогодні кожен наш бій, кожен постріл і кожен крок має на меті одне – повернути полонених азовців додому. І поки цього не станеться, ми не зупинимось і не припинимо боротьби. Ми повернемо всіх. І визволимо кожного, – наголосив український захисник.

Зауважимо, 26 березня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила нові дані про тортури росіянами українських військовополонених та різке зростання кількості достовірних звинувачень у стратах полонених.

Голова ММПЛУ Даніель Белль повідомила, що кожен з раніше опитаних українських військовополонених розповідав, як російські військовослужбовці та посадовці катували їх у неволі, застосовуючи неодноразові побиття, електрошок, погрози розстрілу, тривалі стресові пози та імітацію розстрілу. Більшість із них зазнали сексуального насильства.

Більшість колишніх військовополонених також розповідали про страждання від того, що їм не дозволяли спілкуватися зі своїми родинами, та що вони були позбавлені належного харчування й медичної допомоги.

Окрім цього, ММПЛУ зафіксувала достовірні повідомлення про страту щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках у період з грудня 2023 року по лютий 2024 року, що значно більше, ніж за будь-який попередній період.

Читайте також: Багато іноземців не знають, що росіяни катують наших полонених – Спільнота родин Оленівки

Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк повідомив, що в російському полоні перебувають понад 8000 українців.

Порушення експорту нафти через Ормузьку протоку може відкласти стабілізацію світового нафтового ринку щонайменше до 2027 року, заявив глава Saudi Aramco Амін Нассер.

Правоохоронці викрили масштабну схему дезертирства. Схема діяла у чотирьох областях, тоді як сума за “послугу” коливалася від 8 до 15 тисяч доларів з однієї особи.

Президент США Дональд Трамп вирушає до Китаю в оточенні еліти американського бізнесу. Білий дім сформував спеціальну групу з керівників Tesla, Apple та провідних банків, розраховуючи підписати рекордні контракти, зокрема масштабну угоду з корпорацією Boeing.

9 травня угорський парламент розпочав роботу в новому складі, а лідер партії “Тиса” Петер Мадяр офіційно зайняв крісло прем’єр-міністра. Для українського політикуму, схильного до швидких емоційних висновків, це виглядає як “світанок нової ери” без Віктора Орбана. Проте аналіз останніх подій та історичного контексту свідчить про те, що нова глава відносин починається не на чистому папері, а на фундаменті з глибоких системних криз, професійної деградації дипломатії та стратегічних пасток, залишених попереднім режимом.

11 травня лідер фракції “Євросолідарність” Петро Порошенко заявив про необхідність змін у розподілі фінансування сектору безпеки та оборони, наголосивши на пріоритеті підрозділів, котрі виконують бойові завдання.