Як зберігати їжу без електроенергії: поради МОЗ

Джерело: МОЗ

У Міністерстві охорони здоровʼя оприлюднили поради, як зберігати продукти харчування під час відключень електроенергії, та які альтернативи холодильникам можна використати.

“Зберігання харчових продуктів в таких умовах може бути викликом, особливо влітку, адже йдеться не просто про їхню свіжість, а й про безпеку для здоров’я. Сьогодні нагадаємо, як краще зберігати їжу в умовах блекаутів”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, щоб підготуватися до відключення електроенергії, у МОЗ радять:

  • сформувати запас льоду (для цього слід тримати кілька пакетів з льодом у морозильній камері. Це допоможе зберегти холод під час відключення електроенергії);
  • розглянути купівлю холодильних елементів (їх можна тримати в морозильнику і за потреби використовувати в охолоджувальних боксах або термосумках);
  • підготувати запас консервів і сухих продуктів. Запас продуктів, які не потребують охолодження (консервів, сухофруктів, круп та горіхів), допоможе підкріпитися, якщо світла не буде довше, ніж планувалося.

У випадку, коли вже вимкнули електроенергію, у МОЗ рекомендують:

  • використовувати лід та холодильні елементи (для цього слід перемістити продукти, які можуть швидко зіпсуватися, в термосумки або охолоджувальні бокси з льодом чи холодильними елементами. Якщо світла немає понад чотири години, потрібно розкласти раніше підготовлені ємності з льодом на нижню полицю холодильника та верхню полицю морозильної камери – так можна продовжити час зберігання продуктів у вимкненому холодильнику. А якщо використати сухий лід, продукти можуть зберігатися до двох діб);
  • розділити продукти (ті, які швидко псуються, слід зберігати в найбільш холодній зоні холодильника або морозильника);
  • тримати двері холодильника та морозильної камери зачиненими (це допоможе зберегти холод всередині. Якщо двері не відкривати, холодильник може зберігати температуру до чотирьох годин, морозильна камера – до 48);
  • спосіб заповнення холодильника та морозильної камери: заповнений холодильник/морозильник нагрівається зсередини повільніше завдяки меншій кількості повітря. Тому варто заповнювати холодильну та морозильну камери максимально, але не закриваючи вентиляційні отвори й не ставлячи каструлі та продукти впритул в основному відсіку – щоб повітря було мало, але при цьому воно вільно циркулювало. Якщо порожнього місця багато, можна покласти пластикові пляшки з водою.

Після відновлення електропостачання МОЗ рекомендує:

  • перевірити температуру продуктів. Продукти, які зберігалися за температури вище 4° понад дві години, можуть бути небезпечними. Слід використовувати термометр для вимірювання температури у місці зберігання їжі. Перезаморозити або приготувати можна ті продукти, які все ще містять льодові кристали або мають температуру до 4°;
  • оглянути продукти на наявність ознак псування. Запах, колір і текстура продуктів можуть вказувати на їхнє псування (потрібно викинути продукти, які мають сумнівний вигляд чи запах, та ніколи не куштувати їжу на смак, щоби перевірити її безпечність);
  • готувати менші порції (якщо готувати стільки, скільки можна з’їсти за один прийом їжі, можна уникнути псування залишків);
  • зберігати мінімальні запаси продуктів, що швидко псуються.

Також в МОЗ радять використовувати альтернативи холодильнику: сумки-холодильники; термоси для їжі (його можна завчасно охолодити та скласти в нього необхідні продукти); льох або підвал; термічну обробку продуктів.

Водночас у міністерстві порекомендували переглянути меню та раціон на користь швидкого, легкого і того, що не швидко псується. У літній період значною частиною харчування можуть стати овочі та фрукти, які можуть зберігатися і без холодильника. Страви потрібно робити якомога простішими, з мінімальною кількістю інгредієнтів. Найкраще зберігаються добре виварені або протушковані продукти.

Париж офіційно надав Україні дозвіл на удари по російській території за допомогою французьких ракет великої дальності.

У місті Бровари Київської області стався вибух у квартирі.

З перших днів повномасштабного вторгнення тоді ще полк “Азов” – заступив на оборону міста Маріуполя….

Служба зовнішньої розвідки України оприлюднила низку документів, які показують, як у 1980-х роках КДБ УРСР активно відстежував діяльність українських емігрантських організацій, які намагалися привернути увагу світу до Голодомору 1932–1933 років. Радянська влада намагалася будь-якими способами зупинити ці акції, звинувачуючи українців у “антирадянській істерії”.

У четверту суботу листопада Україна об’єднується в скорботі, вшановуючи пам’ять жертв Голодоморів — однієї з…