Японія передасть Україні перші кошти від заморожених активів РФ на початку 2026 року

Перші кошти від Японії за рахунок доходів від заморожених російських активів Україна отримає на початку 2026 року. Про це повідомило Міністерство фінансів України за підсумками робочої зустрічі у Вашингтоні з представниками Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).

У заході взяли участь заступниця міністра фінансів Ольга Зикова, урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буця, а також старші віцепрезиденти JICA Шохеї Хара та Юко Міцуї.

“Я вдячна уряду Японії за плідну співпрацю. З 2022 року Японія надала Україні 8,7 млрд доларів США бюджетної допомоги, з яких 955 млн доларів – гранти. Зовнішнє фінансування залишається необхідним для підтримки стабільності в країні у 2026 році й надалі”, – зазначила Ольга Зикова.

У 2025 році міністр фінансів Сергій Марченко та керівник офісу JICA в Україні Хідекі Мацунага підписали кредитний договір на суму 471,9 млрд японських єн (понад 3 млрд доларів США).

Погашення та обслуговування кредиту відбуватиметься за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських активів.

Ці кошти є частиною механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), створеного країнами “Великої сімки” (G7) для підтримки України. Загальний обсяг допомоги в межах цього механізму становить близько 50 млрд доларів США.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Національна портретна галерея у Вашингтоні оновила експозицію, присвячену Дональду Трампу. З опису до портрета зникли будь-які згадки про два імпічменти та штурм Капітолія, що викликало дискусії щодо політичного тиску на культурні установи.

Швеція витратить 15 мільярдів шведських крон (1,6 мільярда доларів) на протиповітряну оборону, спрямовану, переважно на захист цивільного населення та цивільної інфраструктури.

Більшість країн ЄС проголосували за підписання угоди про вільну торгівлю з провідними державами Латинської Америки. Цей крок дозволить створити найбільший у світі торгівельний простір, що охопить близько 700 мільйонів споживачів.

В Ірані загострюється протистояння між протестувальниками та силовиками, що призвело до масових жертв у багатьох містах країни. На тлі жорстокого придушення мітингів США розглядають варіанти військового втручання, тоді як Тегеран обіцяє атакувати американські бази та Ізраїль.