Японія відновила роботу найбільшої у світі АЕС
Джерело: BBC
Японія вперше з часів катастрофи на Фукусімі 2011 року відновила роботу найбільшої у світі атомної електростанції.
Рішення про перезапуск реактора №6 на Касівадзакі-Каріва на північний захід від Токіо прийняли, попри побоювання місцевих жителів щодо безпеки.
Перезапуск затримали на день через несправність сигналізації, натомість комерційна експлуатація має розпочатися наступного місяця.
Японія була однією з перших країн, котрі перейшли на ядерну енергетику. Проте, у 2011 році всі 54 японські реактори довелося зупинити після того, як найпотужніший землетрус за всю історію спостережень спричинив аварію на Фукусімі, що стало причиною однієї з найгірших ядерних катастроф в історії.
Це останній етап перезавантаження ядерної енергетики Японії.
Очікується, що сьомий реактор на АЕС Касівадзакі-Каріва знову введуть в експлуатацію у 2030 році, а інші п’ять можуть бути виведені з експлуатації.
Зрештою, залишиться набагато менша потужність, ніж АЕС мала раніше, коли всі сім реакторів працювали, а саме 8,2 гігават.
До 2011 року атомна енергетика становила майже 30% електроенергії Японії, і країна планувала довести цю частку до 50% до 2030 року. У своєму енергетичному плані минулого року було оприлюднено більш стриману мету: країна хоче, щоб атомна енергетика забезпечувала 20% її потреб в електроенергії до 2040 року.
З 2015 року Японія перезапустила 15 з 33 працездатних реакторів.
Запуск АЕС викликав значний спротив на місцях. У радіусі 30 кілометрів від станції проживають близько 420 тисяч людей, які підлягали б евакуації у разі аварії. Опитування, проведене владою префектури Ніїґата наприкінці минулого року, показало, що понад 60% мешканців цієї зони вважають умови для запуску реактора недостатніми.
Занепокоєння також пов’язані з високою сейсмічною активністю регіону. У 2007 році поблизу станції стався землетрус магнітудою 6,8, який призвів до пошкоджень інфраструктури та автоматичного зупинення реакторів.
Плани запуску Касівадзакі-Каріва збіглися з тиском на владу Японії щодо подальшого переосмислення ролі атомної енергетики після Фукусіми. Критики вказують, що попри оновлені системи безпеки, ризики для населення залишаються, а довіра до атомної галузі повністю не відновлена.
11 березня 2011 року внаслідок найпотужнішого в історії Японії землетрусу та подальшого цунамі було затоплено підвальні приміщення АЕС “Фукусіма-1”, де розташовувалися резервні генератори та акумуляторні батареї станції. Це призвело до повного знеструмлення АЕС, відмови систем аварійного охолодження та розплавлення активної зони реакторів. Аварія на “Фукусімі” вважається найсерйознішою ядерною катастрофою з часів Чорнобиля. Після неї в Японії тимчасово зупинили всі 54 атомні реактори.
Раніше уряд Японії представив нову енергетичну політику, що передбачає досягнення 50% частки відновлюваних джерел енергії до 2040 року та максимальне використання ядерної енергії.
Це частково скасовує політику поетапної відмови від ядерної енергетики після аварії на Фукусімі в 2011 році.
Проєкт плану, підтриманого експертною групою з 16 осіб, передбачає збільшення частки ядерної енергії до 20% у 2040 році (порівняно з 8,5% у 2023 році) та скорочення використання вугілля. Підвищений попит на енергію, зокрема через штучний інтелект та центри обробки даних, сприяє зростанню потреби у низьковуглецевих джерелах енергії.
Міністр промисловості Японії зазначив, що країна повинна забезпечити енергетичну безпеку, не покладаючись лише на одне джерело енергії.
План передбачає прискорення перезапуску реакторів, які відповідають стандартам безпеки, і пропонує будівництво реакторів наступного покоління – на станціях, де чинні реактори виводять з експлуатації.
Однак, щоб досягти задуманого 20%-го показника, всі 33 робочі реактори в Японії мають бути знову ввімкнені в мережу, а після катастрофи на Фукусімі в експлуатацію повернулися лише 14. Враховуючи нинішні темпи перевірок безпеки, що проводяться органом ядерного регулювання, експерти кажуть, що досягти цієї мети буде складно.
Попри критику, Японія продовжує працювати над новими ядерними технологіями та програмою переробки ядерного палива.
До слова, через зниження попиту на газ у Японії, а також геополітичний тиск на Токіо, японські покупці можуть не поновлювати всі свої контракти з Газпромом.
- Японія відновить роботу найбільшої у світі атомної електростанції Kashiwazaki-Kariwa після регіонального голосування у понеділок. Станція розташована за 220 км на північний захід від Токіо і була серед 54 реакторів, закритих після землетрусу та цунамі 2011 року, що спричинило катастрофу на АЕС “Фукусіма-1”.
Вночі у Києві розпочнуть подачу теплоносія до 3 260 будинків, які двічі — 9 та 20 січня — залишалися без опалення через російські обстріли. Для повного відновлення теплопостачання знадобиться до двох діб.
Німецькі правоохоронці затримали в Берліні підозрювану у шпигунстві на користь Москви громадянку України Ілону В.
Польща спорядить Україні 447 генераторів з резервів RARS (Урядового агентства стратегічних резервів) у межах програми rescEU – Енергетичне обладнання, профінансованої Євросоюзом.
Гравець київського “Динамо” Андрій Ярмоленко заявив, що розглядає сезон 2025/26 як останній у своїй професійній кар’єрі, однак остаточного рішення ще не ухвалив.
Співробітники Служби безпеки та Офісу генпрокурора викрили масштабну злочинну схему ухилення від мобілізації. Затримано першого заступника голови однієї з райдержадміністрацій Києва.