Японія вперше висадила космічний апарат на Місяць, проте з ним виникла проблема
Джерело: Reuters
Японія стала п’ятою країною, яка відправила космічний корабель на Місяць, але через проблеми з його сонячною енергетичною системою місія може проіснувати лише кілька годин.
Фото: JAXA
Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) повідомило, що їх апарат Smart Lander for Investigating Moon (SLIM) здійснив посадку на поверхню Місяця і відновив зв’язок із Землею, але його сонячні батареї не змогли генерувати електрику, можливо, через те, що вони розташовані під неправильним кутом.
“SLIM зараз працює лише від свого акумулятора, і ми ставимо пріоритетом передачу його даних на землю”, — сказав керівник дослідницького центру JAXA Хітоші Кунінака.
JAXA сподівається, що зміна кута сонячного світла вразить панелі таким чином, що це зможе відновити їх функції.
“Потрібно 30 днів, щоб сонячний кут змінився на Місяці”, – додав Кунінака.
JAXA двічі сідала на невеликі астероїди, але на відміну від посадки астероїда, гравітація Місяця означає, що посадковий модуль не може піднятися ще раз, кажуть його вчені.
- Космічний апарат NASA “Вояджер-1” зазнав комп’ютерного збою, який спричинив певний збій зв’язку між 46-річним зондом і його командою місії на Землі.
- NASA поділилась першими зображеннями, зробленими телескопом “Евклід” у межах місії “Темний Всесвіт”.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.
Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.