ЄС повинен виділити €5-10 млрд на власну ППО – CSIS
Джерело: CSIS
Американо-ізраїльська військова операція проти Ірану, відома як операція “Епічна лють”, значно споживає ракети-перехоплювачі протиповітряної оборони — дорогі боєприпаси, дефіцит яких спостерігався ще до початку операції.
Європейські країни, які залежать від американських систем ППО для власної оборони та підтримки України, опинилися у складній ситуації. Минулої зими російські удари по українських містах і енергетичній інфраструктурі підкреслили критичну важливість боєприпасів ППО для захисту від ракетних атак.
Через це Європа може зіткнутися з дефіцитом американських перехоплювачів, необхідних як для захисту України, так і для переозброєння власних армій проти Росії. У відповідь декілька європейських держав планують запуск надзвичайної програми розширення виробництва ППО та перехоплювачів європейського виробництва. За прикладом Закону ЄС 2023 року про підтримку виробництва боєприпасів (ASAP), нова ініціатива — “ASAP для протиповітряної оборони” — передбачає фінансування систем IRIS-T, SAMP/T та NASAMS, щоб зменшити залежність від американських постачальників.
Війна в Ірані виснажує західні запаси ракет-перехоплювачів
З початку американо-ізраїльської ударної кампанії проти Ірану 28 лютого 2026 року іранські ракетні удари у відповідь вразили військові та цивільні цілі в Ізраїлі, країнах Перської затоки, на Кіпрі та в Туреччині.
Інтенсивність атак зменшилася, але масштаби використання ракет-перехоплювачів викликають занепокоєння. Найбільше витрачаються системи THAAD, SM-3 та мобільні перехоплювачі PAC-3 MSE.
Під час 12-денної війни Ізраїлю та Ірану у червні 2025 року США випустили близько 150 ракет THAAD та 80 SM-3, втративши до 50% запасів THAAD і до 20% SM-3. Вартість однієї THAAD — $12,8 млн, SM-3 — $8–25 млн.
Нинішній конфлікт прискорює виснаження запасів: лише за кілька днів після лютневих ударів арабські країни, що використовують американські системи, могли витратити до 800 ракет PAC-3 MSE та THAAD. США почали перенаправляти системи з інших регіонів, включно з Південною Кореєю, щоб запобігти критичному дефіциту.
Річні темпи виробництва не покривають попит. Lockheed Martin випускає близько 600 PAC-3 щорічно, плануючи збільшити до 2000 за сім років, THAAD — 96 на рік з метою підвищити до 400.
Для України це може стати проблемою: постачання американських перехоплювачів стають менш передбачуваними через виснаження запасів та пріоритетність інших регіонів.
Європа залежить від ППО США
Європа виробляє власні системи ППО – SAMP/T (Франція та Італія), NASAMS (Норвегія та США), IRIS-T SLM (Німеччина) та Sky Sabre (Велика Британія) – але вони не можуть повністю замінити американські Patriot. Європейські системи добре борються з літаками, крилатими ракетами та безпілотниками, але слабші проти балістичних і високопродуктивних крилатих ракет.
В Україні це вже стало проблемою: через брак перехоплювачів системи доводиться відводити від фронту, і війська залишаються вразливими до російських ракет та безпілотників. А атаки на енергетичну інфраструктуру призводять до частих відключень електроенергії.
Європейські ракети, як-от Aster 30 і CAMM, виробляє MBDA, і масштабне збільшення виробництва можливе лише через міжнародну співпрацю. Тим часом Patriot залишається основним вибором через перевірений досвід і налагоджені поставки. Багато країн НАТО купують саме Patriot – понад третину нових контрактів з 2022 року припадає на ці системи.
Постачання з США обмежене, адже пріоритет у Пентагону – власні запаси.
РФ щорічно виробляє до 2000 крилатих ракет, понад 1000 балістичних ракет і десятки тисяч безпілотників, що створює величезний попит на перехоплювачі. Якщо США не зможуть постачати ракети стабільно, Європі доведеться швидко нарощувати власне виробництво.
Уроки програми ASAP: що спрацювало, а що ні
Програма Європейського Союзу ASAP 2023 показала, що Європа може швидко реагувати на кризи безпеки. Програма з бюджетом 500 мільйонів євро профінансувала 31 проект, спрямований на вирішення вузьких місць у виробництві боєприпасів.
До січня 2024 року європейські потужності з виробництва 155-мм снарядів досягли 1 мільйона пострілів на рік і планують збільшити обсяг до 2 мільйонів.
Бюджет програми становив близько 0,04% багаторічної фінансової структури ЄС. Початкові пропозиції Європейської Комісії передбачали більші повноваження, зокрема видачу пріоритетних замовлень і сприяння передачі оборонної продукції всередині ЄС, але ці повноваження були скорочені під час переговорів.
Виробництво ракет-перехоплювачів залежить від складних ланцюгів поставок, довгих термінів виконання та обмежених спеціалізованих навичок. Сучасна ракета складається з тисяч компонентів, часто від одного постачальника, що може зупинити виробництво системи в цілому. Терміни виготовлення зазвичай перевищують 18 місяців.
Фрагментована промислова структура Європи, де різні етапи виробництва розподілені по країнах, уповільнює виробництво порівняно з більш вертикально інтегрованими лініями США. Наступні програми мають враховувати ланцюги поставок, обмеження робочої сили та координацію промисловості, а не лише обсяги фінансування.
ЄС повинен виділити 5–10 мільярдів євро на виробництво ракет-перехоплювачів ППО
Європейський Союз повинен виділити 5–10 мільярдів євро на виробництво ракет-перехоплювачів ППО, щоб виправдати інвестиції в нові виробничі лінії та ланцюги поставок. Фінансування має здійснюватися через багаторічні контракти, щоб забезпечити передбачуваність для виробників.
Програма повинна реалізовуватися в рамках Програми дій безпеки для Європи (SAFE) або через нові єврооблігації. Після закупівлі ЄС повинен виступати посередником у постачанні перехоплювачів Україні, а надлишкові ракети повинні створити стратегічний резерв для Європи та України.
Фінансування повинно підтримати системи європейського виробництва: IRIS-T (Diehl), SAMP/T та Aster 30 (MBDA), NASAMS (Kongsberg) з ракетами AMRAAM-ER. Потроїти виробництво ракет Aster-30 планується з 220–250 на рік до понад 500 на рік до 2028 року, а загальне виробництво перехоплювачів повинно перевищити 800–1000 на рік.
Програма повинна передбачати співпрацю зі Сполученим Королівством та Норвегією, прискорення дозволів на довкілля та промисловість, спрощення експортного контролю всередині ЄС та розширення робочої сили до 600 000 працівників оборонної промисловості до 2030 року. Європейська Комісія повинна мати право видавати пріоритетні замовлення, а частина фінансування повинна йти на розвиток виробничих потужностей України.
Програма повинна доповнювати зусилля Європейської ініціативи “Небесний щит” (ESSI) та Агентства НАТО з підтримки та закупівель (NSPA), вирішуючи виробничі обмеження, які ці структури не можуть усунути самостійно.
Розрив циклу у виробництві ракет-перехоплювачів
Показники виробництва ракет-перехоплювачів показують сувору картину. Європа та Україна залишаються залежними від поставок із США, тоді як іранський конфлікт за кілька днів вичерпав багаторічний обсяг виробництва ракет. Виробництво в Європі та США зростає повільно, і розрив між виробництвом та світовим споживанням ймовірно збільшуватиметься.
Глибша проблема полягає у нездатності Європи колективно передбачати кризи безпеки та проявити необхідний рівень амбіцій. Дефіцит артилерійських снарядів перед ASAP був передбачуваним, але європейські уряди не діяли, доки запаси не майже вичерпалися. Схожа ситуація зараз спостерігається з ракетами-перехоплювачами ППО.
Якнайшвидший план дій для протиповітряної оборони дає шанс розірвати це коло, використовуючи існуючі інвестиції, розширюючи виробництво та скорочуючи терміни закупівель. Diehl вже інвестувала 1 мільярд євро в розширення виробництва IRIS-T для Європи та України, MBDA виділила 2,4 мільярда євро на розширення виробничих потужностей у 2025–2029 роках. Гарантовані контракти та початкове фінансування можуть стиснути терміни та розширити цільові показники.
Війна в Ірані показала крихкість західних арсеналів та європейської підтримки України. Європа має промислову базу, фінансові інструменти та політичні рамки, але неодноразово бракувало волі діяти терміново.
Запропонований підхід суперечить багаторічній політиці США проти оборонних ініціатив ЄС, спрямованій на обмеження переваг європейських фірм. Державний департамент США виступає проти SAFE — оборонної інвестиційної ініціативи ЄС у 150 мільярдів євро, через побоювання обмеження доступу американських компаній до ринку.
Пентагон визнав необхідність посилення європейської оборонно-промислової бази. Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі заявив, що Європа має нести основний тягар за свою звичайну оборону та забезпечити місцеве виробництво значної частини озброєнь, якщо витрачатиме 3,5–5% ВВП на оборону.
Війна з Іраном показала, що попит на американську продукцію різко зріс, а США не можуть його задовольнити. Європа має нарощувати власний оборонно-промисловий потенціал та інтегрувати закупівлі. Міцна європейська оборонно-промислова база розглядається як стратегічний пріоритет для США та дозволяє Європі взяти на себе більше відповідальності за власну оборону, знижуючи тиск на американські запаси.
- Об’єднані Арабські Емірати та Катар розпочали активну непублічну кампанію, мета якої схилити президента США Дональда Трампа до якнайшвидшого згортання військової операції проти Ірану. Як повідомляє Bloomberg, посилаючись на власні джерела, монархії Затоки побоюються неконтрольованої ескалації та тотального економічного краху в регіоні.
NASA вперше за 54 роки опублікувало нові знімки усієї Землі у високій роздільній здатності, зроблені з космічного корабля Orion, що з екіпажем місії Artemis II прямує до Місяця. Фото зробив астронавт та командир місії Рід Уайзман.
Американо-ізраїльська військова операція проти Ірану, відома як операція “Епічна лють”, значно споживає ракети-перехоплювачі протиповітряної оборони — дорогі боєприпаси, дефіцит яких спостерігався ще до початку операції.
Нафтогазові доходи федерального бюджету Росії в березні скоротилися на 43% у порівнянні з минулим роком, до 617 млрд рублів.
Президент Франції Еммануель Макрон звинуватив президента США Дональда Трампа у тому, що він постійно суперечить самому собі у заявах щодо війни з Іраном.
У Непалі викрили масштабну схему страхового шахрайства, пов’язану з евакуаціями альпіністів з Евересту. Гідів звинувачують у тому, що вони навмисно погіршували стан іноземних туристів, аби змусити їх погоджуватися на дорогі вертолітні евакуації.