ЄС прагне закріпити санкції проти РФ на випадок повернення Трампа у Білий дім – Reuters
Джерело: Reuters
Євросоюз остерігається, що у випадку перемоги Дональда Трампа на виборах президента США він послабить санкції проти Росії. Відтак зараз у блоці думають над тим, як закріпити обмеження проти країни-агресорки.
Як розповіли джерела, перемовини між офіційними особами та посланцями ЄС зосереджені на кількох ініціативах, які допоможуть зберегти європейські санкції у довгостроковій перспективі та посилювати їх, навіть якщо США змінять тактику послаблення Росії.
Серед ймовірних варіантів – “всеохоплюючі” кроки для виявлення та зупинки підозрілих постачань товарів до Росії та ширші обмеження на постачання нафти.
Окрім цього обговорюються зміни вимог щодо того, що рішення про замороження активів РФ потрібно оновлювати кожні шість місяців. Замість цього можуть запровадити норму, що рішення про замороження активів переглядатимуть один раз на 36 місяців.
Декілька членів ЄС працюють над ідеєю “всеохоплюючого” пункту, який застосовуватимуть до товарів, які можна використовувати на полі бою чи до ширшого спектра забороненого експорту.
Такі нововведення дозволять митникам затримувати вантажі, якщо вони здаються їм нелогічними. До прикладу, якщо товари потрібно доставити до країн Центральної Азії через територію Росії.
Ці заходи розробляють в очікуванні того, що новим президентом США стане Дональд Трамп, що потенційно може змінити ставлення Вашингтона до Москви.
Будь-яке пом’якшення позицій США поставить ЄС у важке становище, адже саме Америка має широкі повноваження щодо покарань за порушення санкцій.
Зараз Європейський Союз прагне знайти власні засоби для посилення дотримань антиросійських санкцій.
Том Кітінг з аналітичного центру RUSI вважає, що перед застосуванням “автономних європейських санкцій”, ЄС спершу повинен посилити їх виконання.
“Якщо президенство Трампа скасує санкції США проти Росії, європейцям доведеться бути рішучішими у діях щодо забезпечення дотримання (санкцій), бо вони більше не зможуть ховатись за дядьком Семом”, – сказав він.
Європейські країни були обмануті під час останнього президентства Трампа, коли Сполучені Штати скасували міжнародну угоду з Іраном щодо його ядерної програми та в односторонньому порядку відновили санкції, залишивши Європу осторонь.
Тепер у ЄС остерігаються, що Трамп скоїть подібні кроки на відновлення стосунків з Росією, що може підірвати їх зусилля з ізоляції агресорки.
Поки що ЄС чекає кінця року, перед тим як думати про нові обмеження щодо РФ, оскільки зараз у блоці головує Угорщина, яка затягує введення санкцій.
Зараз ЄС ведуть попередні обговорення про новий, вже 15 пакет санкцій проти РФ. Очікується, що до нього увійдуть щонайменше 45 суден, аби посилити дотримання щодо обмежень цін на російську нафту, запроваджені G7.
У новому пакеті ЄС також прагне розширити пункт про “заборону для Росії”. Це зобов’яже дочірні компанії ЄС у третіх країнах заборонити реекспорт певних товарів до РФ, зокрема товари подвійного призначення, боєприпаси та вогнепальну зброю.
Кілька країн та Європейська комісія наполягають на сильніших обмеженнях імпорту російських енергоресурсів, зокрема СПГ.
- Індійські нафтопереробні заводи відіграють ключову роль у переробленні російської нафти, яка експортується до західних країн, що допомагає Росії обходити санкції G7.
- 17 жовтня міністерство фінансів США оголосили про введення санкцій проти китайських компаній, причетних до виробництва далекобійних безпілотників “Гарпія” для російської армії.
Внаслідок ворожої атаки зафіксовані влучання та падіння уламків у кількох районах міста, проте, за даними ДСНС, обійшлося без людських жертв.
У липні обсяги переробки нафти на російських НПЗ становили близько 3,91 млн барелів на добу — мінімальний показник із березня 2005 року, свідчать дані EA Analytics.
Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Україна та Велика Британія оголосили про запуск оборонної коаліції для розвитку спільної системи захисту від балістичних ракет, повідомив офіс президента Емманюеля Макрона.
Під час атаки Росії на Одеську область ударний безпілотник типу “Герань-2” (Shahed-136) порушив повітряний простір Молдови, а згодом упав і вибухнув поблизу села Копанка Каушанського району.
Україна відновила переговори з Польщею щодо можливого обміну польських винищувачів МіГ-29 на технології безпілотників. Про це заявив глава Міністерства оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.