ЄС розглядає три варіанти, щоб розблокувати $50 млрд від заморожених активів РФ
Джерело: Euronews
Європейська комісія представила країнам-членам три варіанти виконання плану G7, згідно з яким західні союзники залучать для допомоги Україні 50 мільярдів доларів, отриманих з доходів від заморожених активів РФ.
План, попередньо ухвалений на саміті G7 у червні, передбачає використання знерухомлених активів Центрального банку Росії. Більшість коштів – 210 мільярдів євро – зберігаються в блоці.
Санкції ЄС, які тримають російські активи в нерухомому стані, потрібно продовжувати одноголосним голосуванням кожні шість місяців. США вимагали гарантій того, що активи залишаться замороженими, оскільки їхні прибутки будуть використані для погашення пакета допомоги.
Однак Угорщина часто скасовувала рішення на підтримку України й зараз перешкоджає Брюсселю виділити 6,5 мільярда євро військової допомоги.
Щоб уникнути цього та гарантувати довгострокову підтримку, Єврокомісія запропонувала три варіанти:
- Заморозити активи на п’ять років, але з щорічним переглядом. У цьому випадку для розморожування активів буде потрібна кваліфікована більшість.
- Продовжувати санкції щодо російських активів кожні 36 місяців, а інші санкції щодо Росії кожні пів року.
- Продовжувати всі санкції проти Росії кожні 36 місяців.
За словами одного з дипломатів, другий варіант отримав найбільшу підтримку.
- За даними Bloomberg українські посадовці дедалі більше занепокоєні затримками в укладанні угоди, яка могла б розблокувати $50 мільярдів підтримки від прибутків заморожених активів російського центробанку.
- До кінця 2024 року Євросоюз передасть Франції 300 млн євро з доходів від заморожених російських активів на постачання зброї Україні. Париж витратить ці кошти на придбання засобів протиповітряної оборони, боєприпаси та артилерію.
- Західні країни заморозили російські суверенні активи на суму 300 мільярдів доларів.
У Харкові внаслідок російської атаки на багатоповерховий будинок кількість постраждалих збільшилася до семи осіб. Нині у Салтівському районі міста працюють рятувальники, медики та правоохоронці, триває ліквідація наслідків обстрілу.
3 лютого, під час візиту генерального секретаря НАТО Марка Рютте у Києві була оголошена повітряна тривога через можливу російську атаку.
Нічні обстріли Харкова та області призвели до надзвичайної ситуації техногенного характеру. Внаслідок атаки припинене теплопостачання 929 об’єктів, з яких 853 – житлові будинки.
Вдень 3 лютого російські війська вдарили дроном по багатоповерховому будинку у Харкові. Внаслідок атаки сталася масштабна пожежа, відомо про щонайменше двох постраждалих.
Україна спільно з західними партнерами узгодили план військової відповіді на можливе порушення Москвою майбутньої угоди про припинення вогню.