ЄС розробляє план «тривалої» військової допомоги Україні – Politico

Джерело: Politico

Європейська служба зовнішніх справ розробила проєкт плану, який рекомендує блоку взяти на себе повний перелік довготривалих “безпекових зобов’язань перед Україною”.

Пропозиції охоплюють широкий спектр, включаючи все: від забезпечення постійного надходження озброєння до безперервних військових навчань, обміну розвідувальними даними та допомоги у зближенні ВПК України та ЄС.

Водночас у проєкті документа зауважили, що “членство України в ЄС саме по собі має бути безпековим зобов’язанням”. Аби досягти цього, ЄС має забезпечити “довгострокову фінансову підтримку”, щоб Україна могла відбудуватися.

Рекомендації здебільшого є результатом зусиль ЄС, які вже реалізуються для підтримки України. Разом же вони вирізняються своєю широтою та передбачуваною довговічністю, фактично окреслюючи мільярди потенційної підтримки в найближчі роки.

Чим більше ми обговорюємо довгострокові зобов’язання, тим більше надсилаємо Путіну повідомлення про те, що він не може розраховувати на втому Європи через вибори чи будь-яку іншу причину, — зазначив один дипломат ЄС на умовах анонімності.

Однак, додав дипломат, це “не означає, що ми робимо ставку на те, що війна триватиме”.

Окрім ЄС, великі західні держави, такі як Сполучені Штати, Велика Британія, Німеччина та Франція, працюють над створенням власної “парасольки” безпеки, яка дозволила б іншим країнам приєднатися та взяти на себе різноманітні зобов’язання щодо надання постійної військової допомоги Україні.

Окремо НАТО працює над способами модернізації української армії та підготовки до приєднання до військового альянсу.

Обіцянки ЄС щодо безпеки доповнять ці плани, хоча й матимуть дещо менший резонанс, зазначають у виданні.

Зауважується, що офіційні особи “незабаром” запропонують план створення “спеціального” фонду для таких зусиль, який діятиме до 2027 року.

У проєкті документа мовиться, що лише цього року ЄС витратить 4 мільярди євро на допомогу в забезпеченні озброєння Україні. І з часом, додається, фонд має розвиватися, переходячи від відшкодування витрат на боєприпаси, до субсидування спільних закупівель ЄС і “складніших і дорожчих систем озброєння”.

Також стверджується, що ЄС повинен “співфінансувати” плани країн стосовно придбання ракет та винищувачів в межах довгострокового плану зміцнення протиповітряної оборони України.

Окремо наголошується на масштабах військового вишколу, який забезпечує ЄС. Нині 25 000 українських військовослужбовців пройшли або зараз проходять навчання. Проте, стверджується, що на майбутнє потрібні нові можливості.

Документ є продовженням обіцянки, яку лідери ЄС дали після саміту минулого місяця в Брюсселі. У спільній заяві 27 лідерів наголосили, що “готові разом із партнерами зробити свій внесок у виконання майбутніх безпекових зобов’язань перед Україною”.

• Українська влада сподівається, що на саміті отримає чіткий сигнал про приєднання до альянсу. Проте, країни-члени НАТО досі не вирішили остаточно, що запропонувати Україні на саміті.
• Міністр оборони України Олексій Резніков привітав рішення США відправити касетні бомби до Києва, заявивши, що це допоможе деокупувати територію України, але пообіцяв, що боєприпаси не будуть використовуватися в Росії.
• 10 липня глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина погодилася підтримати заявку Швеції на вступ до Північноатлантичного альянсу.
• Напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, президент Володимир Зеленський заявив, що безпека східного флангу Альянсу залежить від України. З початку повномасштабного нападу РФ, він наполягав на приєднанні до Альянсу, нині додав, що Україна вже “де-факто” є членом НАТО.
• Країни Північноатлантичного альянсу погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України як передумови вступу.