Європа не має плану на випадок, якщо Трамп відмовиться підтримувати Україну
Джерело: колумніст П’єр Бріанкон для Reuters
Європейські лідери демонструють солідарність із президентом України Володимиром Зеленським, супроводжуючи його у Вашингтоні на переговори з лідером США Дональдом Трампом. Однак за зовнішнім єднанням ховається серйозна проблема – Європа досі не має чіткого плану дій на випадок, якщо США відмовляться підтримувати Київ.
Страхи європейців небезпідставні. Трамп може спробувати схилити Україну до територіальних поступок, які вигідні Володимиру Путіну, але неприйнятні для Києва та руйнівні для міжнародного правопорядку. Політики на кшталт британського прем’єра Кіра Стармера чи лідера німецьких християнських демократів Фрідріха Мерца намагаються уникнути відкритого конфлікту зі США, але у відповідь на потенційну зміну американської позиції Європа не має власної стратегії.
Вашингтонські переговори можуть у найкращому випадку привести до плану перемир’я, який ще потрібно буде запропонувати Москві. Реальна мирна угода вимагатиме місяців роботи. Та навіть перший крок виглядає проблематичним: Путін має погодитися на припинення вогню, а Україна – визнати, що питання, зокрема статус Криму, можуть опинитися на столі переговорів.
Деякі країни, серед них Велика Британія та Франція, готові направити миротворчі сили для гарантії виконання домовленостей. Але Європа не має спільної позиції, а США навряд чи захочуть брати участь у контролі за перемир’ям. Якщо ж навіть цей сценарій провалиться, стане очевидним: без США європейці залишаються без надійного механізму стримування російської агресії.
При цьому грошей у Європи достатньо. З початку повномасштабної війни ЄС надав Україні 49 мільярдів доларів – більше, ніж США, які виділили близько 30 мільярдів. У військовій допомозі цього року європейці теж вийшли вперед. Але короткостроково це мало впливає на ситуацію на фронті, де Росія продовжує наступ.
Європейські країни НАТО обіцяли підняти витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року. Проте ці плани не допомагають Україні зараз. І дедалі очевидніше, що Європа мусить готуватися до сценарію, коли США просто “вмиють руки”. Це вимагатиме не лише більшої військової підтримки для Києва, а й власної дипломатичної лінії, можливо навіть – прямих контактів із Москвою. Бо інакше континент знову опиняється заручником непередбачуваності американської політики.
- Президент США Дональд Трамп намагається якнайшвидше домовитися про мирну угоду щодо України, навіть якщо для цього доведеться пропустити ключовий крок – припинення вогню. Такий підхід, застерігають дипломати й експерти, може дозволити Кремлю диктувати умови під дулом зброї.
У США заарештували 35-річну мешканку Олбані Джессіку Боуї, яку звинувачують у підготовці вибуху в будівлі Капітолію штату Нью-Йорк. За версією слідства, вона хотіла вбити посадовців, максимально пошкодити будівлю, а потім утекти до Сирії.
США запровадили нові санкції проти ліванської “Хезболли” та десяти осіб, яких Вашингтон звинувачує у фінансуванні й переміщенні коштів для угруповання. Мінфін США також повторно визначив “Хезболлу” як структуру, що діє в інтересах іранського Корпусу вартових ісламської революції.
Марк Цукерберг і його дружина Прісцилла Чан придбали замок Strancally у графстві Вотерфорд разом із маєтком площею 178 гектарів. Резиденцію вони планують використовувати під час поїздок до Ірландії, де розташована міжнародна штаб-квартира Meta.
Київ, за даними Саймона Шустера, розглядав план, який мав ускладнити або зупинити міжнародні рейси до Москви за допомогою хвиль автономних безпілотників. Зеленський нібито побоювався, що удар по цивільному літаку може мати катастрофічні наслідки.
Міська рада Дніпра офіційно закріпила 1526 рік як дату заснування міста. Відповідні зміни внесли до Статуту громади на підставі історичних та археологічних досліджень.