Європа не має плану на випадок, якщо Трамп відмовиться підтримувати Україну
Джерело: колумніст П’єр Бріанкон для Reuters
Європейські лідери демонструють солідарність із президентом України Володимиром Зеленським, супроводжуючи його у Вашингтоні на переговори з лідером США Дональдом Трампом. Однак за зовнішнім єднанням ховається серйозна проблема – Європа досі не має чіткого плану дій на випадок, якщо США відмовляться підтримувати Київ.
Страхи європейців небезпідставні. Трамп може спробувати схилити Україну до територіальних поступок, які вигідні Володимиру Путіну, але неприйнятні для Києва та руйнівні для міжнародного правопорядку. Політики на кшталт британського прем’єра Кіра Стармера чи лідера німецьких християнських демократів Фрідріха Мерца намагаються уникнути відкритого конфлікту зі США, але у відповідь на потенційну зміну американської позиції Європа не має власної стратегії.
Вашингтонські переговори можуть у найкращому випадку привести до плану перемир’я, який ще потрібно буде запропонувати Москві. Реальна мирна угода вимагатиме місяців роботи. Та навіть перший крок виглядає проблематичним: Путін має погодитися на припинення вогню, а Україна – визнати, що питання, зокрема статус Криму, можуть опинитися на столі переговорів.
Деякі країни, серед них Велика Британія та Франція, готові направити миротворчі сили для гарантії виконання домовленостей. Але Європа не має спільної позиції, а США навряд чи захочуть брати участь у контролі за перемир’ям. Якщо ж навіть цей сценарій провалиться, стане очевидним: без США європейці залишаються без надійного механізму стримування російської агресії.
При цьому грошей у Європи достатньо. З початку повномасштабної війни ЄС надав Україні 49 мільярдів доларів – більше, ніж США, які виділили близько 30 мільярдів. У військовій допомозі цього року європейці теж вийшли вперед. Але короткостроково це мало впливає на ситуацію на фронті, де Росія продовжує наступ.
Європейські країни НАТО обіцяли підняти витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року. Проте ці плани не допомагають Україні зараз. І дедалі очевидніше, що Європа мусить готуватися до сценарію, коли США просто “вмиють руки”. Це вимагатиме не лише більшої військової підтримки для Києва, а й власної дипломатичної лінії, можливо навіть – прямих контактів із Москвою. Бо інакше континент знову опиняється заручником непередбачуваності американської політики.
- Президент США Дональд Трамп намагається якнайшвидше домовитися про мирну угоду щодо України, навіть якщо для цього доведеться пропустити ключовий крок – припинення вогню. Такий підхід, застерігають дипломати й експерти, може дозволити Кремлю диктувати умови під дулом зброї.
Президент США Дональд Трамп не став уточнювати, які гарантії безпеки Вашингтон готовий надати Україні. Він заявив, що спочатку необхідно “укласти угоду”.
На війні загинув Артур Назаров – фотограф, відеограф, учасник Революції Гідності та доброволець із Сум. Він документував події на Майдані, воював на сході України у 2014-2015 роках, а після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини.
Увечері 20 листопада російські війська атакували Кривий Ріг Дніпропетровської області балістичними ракетами “Іскандер-М” та безпілотниками. Унаслідок ударів загинули двоє людей, ще 23 дістали поранення. Серед загиблих – семирічний хлопчик.
Російський диктатор Володимир Путін заявив, що Росія та православ’я можуть стати своєрідним “ковчегом” для християнства. За його словами, країна також може прихистити людей, які прагнуть зберегти традиційні релігійні цінності.
Російські окупанти завдали удару безпілотником по передмістю Харкова. Унаслідок атаки постраждали шестеро людей, серед них двоє дітей.