Європа не має плану на випадок, якщо Трамп відмовиться підтримувати Україну
Джерело: колумніст П’єр Бріанкон для Reuters
Європейські лідери демонструють солідарність із президентом України Володимиром Зеленським, супроводжуючи його у Вашингтоні на переговори з лідером США Дональдом Трампом. Однак за зовнішнім єднанням ховається серйозна проблема – Європа досі не має чіткого плану дій на випадок, якщо США відмовляться підтримувати Київ.
Страхи європейців небезпідставні. Трамп може спробувати схилити Україну до територіальних поступок, які вигідні Володимиру Путіну, але неприйнятні для Києва та руйнівні для міжнародного правопорядку. Політики на кшталт британського прем’єра Кіра Стармера чи лідера німецьких християнських демократів Фрідріха Мерца намагаються уникнути відкритого конфлікту зі США, але у відповідь на потенційну зміну американської позиції Європа не має власної стратегії.
Вашингтонські переговори можуть у найкращому випадку привести до плану перемир’я, який ще потрібно буде запропонувати Москві. Реальна мирна угода вимагатиме місяців роботи. Та навіть перший крок виглядає проблематичним: Путін має погодитися на припинення вогню, а Україна – визнати, що питання, зокрема статус Криму, можуть опинитися на столі переговорів.
Деякі країни, серед них Велика Британія та Франція, готові направити миротворчі сили для гарантії виконання домовленостей. Але Європа не має спільної позиції, а США навряд чи захочуть брати участь у контролі за перемир’ям. Якщо ж навіть цей сценарій провалиться, стане очевидним: без США європейці залишаються без надійного механізму стримування російської агресії.
При цьому грошей у Європи достатньо. З початку повномасштабної війни ЄС надав Україні 49 мільярдів доларів – більше, ніж США, які виділили близько 30 мільярдів. У військовій допомозі цього року європейці теж вийшли вперед. Але короткостроково це мало впливає на ситуацію на фронті, де Росія продовжує наступ.
Європейські країни НАТО обіцяли підняти витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року. Проте ці плани не допомагають Україні зараз. І дедалі очевидніше, що Європа мусить готуватися до сценарію, коли США просто “вмиють руки”. Це вимагатиме не лише більшої військової підтримки для Києва, а й власної дипломатичної лінії, можливо навіть – прямих контактів із Москвою. Бо інакше континент знову опиняється заручником непередбачуваності американської політики.
- Президент США Дональд Трамп намагається якнайшвидше домовитися про мирну угоду щодо України, навіть якщо для цього доведеться пропустити ключовий крок – припинення вогню. Такий підхід, застерігають дипломати й експерти, може дозволити Кремлю диктувати умови під дулом зброї.
Судна, які проходитимуть через Ормузьку протоку, не сплачуватимуть транзитних або сервісних зборів протягом поточного 60-денного періоду. Про це заявив міністр закордонних справ Пакистану Ісхак Дар на тлі переговорів між США та Іраном.
У Бразилії розслідують зникнення камери, яку 21-річна Марія Едуарда Родрігес де Фрейтас мала на собі під час смертельного банджі-стрибка. Поліція вважає, що обладнання могло містити важливі докази у справі.
Президент Болівії Родріго Пас оголосив надзвичайний стан після кількох тижнів протестів і дорожніх блокад. Влада заявляє, що цей крок має відновити рух країною та подолати дефіцит пального й базових товарів.
Президент США Дональд Трамп заявив, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер залишить свою посаду. Причинами він назвав політику британського уряду щодо міграції та енергетики.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс провів перші переговори з іранською стороною після підписання меморандуму про завершення війни на Близькому Сході. Однак зустріч у Швейцарії затьмарили заяви Тегерана про повторне закриття Ормузької протоки та відмову переходити до ядерних питань.