Європарламент проведе позачергове засідання до 1000 днів спротиву України

Джерело: Роберта Мецола/X

Європейський парламент проведе позачергове сесійне засідання 19 листопада до 1000 днів спротиву українського народу проти повномасштабної російської агресії, повідомила президентка ЄП Роберта Мецола.

ЄС – для України, так довго, як буде потрібним. З гордістю повідомляю надзвичайне пленарне засідання Європейського парламенту у вівторок, 19 листопада, до 1000 днів звитяги та відваги народу України. Президент України Володимир Зеленський приєднається до нас зі спеціальним зверненням з України. Слава Україні!, – написала Мецола.

Наразі Україна наближається до 1000 днів спротиву російському повномасштабному вторгненню з 24 лютого 2022 року.

Варто зауважити,

У новій резолюції Європарламент закликав країни ЄС зняти всі обмеження на удари України в глиб Росії західною зброєю. Відповідний документ прийняли більшістю голосів: “за” проголосували 425 депутатів, проти — 131, ще 63 утрималися.

Крім того, країнам ЄС та союзникам по НАТО запропонували “колективно та індивідуально” взяти на себе зобов’язання щорічно надавати Україні військову підтримку у розмірі щонайменше 0,25% ВВП та почати створювати військові виробництва у країні.

Також в Європарламенті закликали країни ЄС не скорочувати фінансову допомогу та готуватися надавати Україні гуманітарну допомогу протягом багатьох років.

Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.

Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.