Європейські розвідники скептичні щодо до перспективи мирної угоди цього року – Reuters

Джерело: Reuters

Європейські спецслужби песимістично оцінюють шанси на досягнення угоди про припинення російсько-української війни цього року.

Керівники п’яти європейських розвідувальних агентств анонімно розповіли Reuters, що Росія не хоче швидко закінчувати війну. Четверо з них сказали, що Москва використовує переговори з США, щоб домогтися скасування санкцій і укладення бізнес-угод. Один з керівників розвідки назвав перемовини “театром переговорів”.

Ці зауваження вказують на разючу різницю в поглядах між європейськими столицями та Білим домом, який, за словами України, хоче укласти мирну угоду до червня, перед проміжними виборами до Конгресу США в листопаді.

Росія не прагне мирної угоди. Вона прагне своїх стратегічних цілей, і вони не змінилися“, – заявив один із керівників європейських спецслужб.

За словами іншого, головна проблема полягає в тому, що Росія не хоче і не потребує швидкого миру, а її економіка “не перебуває на межі краху”. Він вказав, що Росія може бути задоволена територіально, якщо отримає решту Донецької області, але це не дозволить їй досягти своєї мети – повалення прозахідного уряду в Україні.

Третій керівник розвідки заявив, що думка, мовляв, відмова України від Донеччини швидко призведе до укладення мирної угоди, є помилковою. Чиновник вважає, що у разі таких поступок росіяни, можливо, розпочнуть реальні переговори, але потім висунуть подальші вимоги.

Один з глав розвідки також висловив занепокоєння “дуже обмеженим” рівнем навичок ведення переговорів з Росією в усьому Заході.

Двоє з чиновників заявили, що Москва намагається розділити переговори на два різних напрямки – один зосереджений на війні, а другий – на двосторонніх угодах із США, які включатимуть скасування санкцій проти Росії.

Зокрема, йдеться про згадані президентом Володимиром Зеленським двосторонні угоди про співпрацю між РФ і США на суму до 12 трильйонів доларів.

Один керівник розвідки заявив, що пропозицію розробили аби зацікавити і президента США Дональда  Трампа, і російських олігархів, чию лояльність очільник Кремля Володимир Путін повинен зберегти, бо російська економіка постає перед труднощами. Чиновник зазначив, що зрештою Росія є “стійким суспільством”, яке може витримати труднощі.

Однак ще один розвідник заявив, що в другій половині 2026 року Росія матиме “дуже високі” фінансові ризики, посилаючись, серед інших факторів, на обмежений доступ Москви до ринків капіталу через санкції та високі витрати на запозичення.

Деякі аналітики вважають, що економіка Росії перебуває десь між стагнацією та рецесією після зростання лише на 1% минулого року.

“Я розповім вам про Україну своєї мрії” – з цих слів починалася програма кандидата у президенти Володимира Зеленського. Сім років тому на демократичних і цілком чесних виборах стало відомо, що українці безпрецедентною більшістю обрали Володимира Зеленського шостим президентом. Молодий, харизматичний і надпопулярний, він асоціювався з гумором, святковими шоу та популістично-казковим образом Василя Голобородька із серіалу “Слуга народу”.

Вранці 1 квітня російські окупаційні війська масовано атакували Луцьк. Не обійшлось без наслідків.

Масовані удари українських дронів по ключових російських портах призвели до обвалу нафтового експорту РФ до найнижчого рівня за понад рік та скоротили доходи Кремля. Постачання через Балтику впали до мінімуму з початку вторгнення російських військ в Україну у 2022 році.

Після початку повномасштабної війни український культурний простір почав стрімко змінюватися – від перейменування інституцій до перегляду репертуарів і мовної політики театрів. Однак за цими зовнішніми змінами стоїть глибше питання: чи справді українська культура відійшла від пострадянських практик, чи лише частково їх переосмислює?

Володимир Зеленський висловив сумнів у щирості заяв Кремля, який загрожує зміною “умов миру”, якщо ЗСУ не вийдуть із Донецької області протягом 60 днів.