Євросоюз закликали продовжити тимчасовий захист переселенців з України

Джерело: DW

Правозахисна організація Pro Asyl, що займається підтримкою шукачів притулку в Німеччині, закликала ЄС якнайшвидше продовжити дію директиви про тимчасовий захист українських переселенців, термін якої закінчується в березні 2024 року.

Правозахисники зазначили, що міністри внутрішніх справ ЄС “мають офіційно ухвалити це рішення якнайшвидше, щоб люди були в більшій безпеці, а влада могла підготуватися відповідним чином”.

Інший розвиток подій вони назвали “абсурдом” на тлі повномасштабної війни Росії проти України.

Такий самий заклик зробила й Конференція німецьких міст, що об’єднує кілька тисяч муніципалітетів Німеччини.

“Містам терміново необхідні гарантії того, що директиву ЄС буде продовжено, і це створить юридичну визначеність щодо статусу проживання переселенців з України. Це довело свою ефективність і значно полегшило роботу на місці”, – заявив директор організації Гельмут Деді.

Також він закликав зробити систему розподілу фінансування між містами більш гнучкою.

Глава найбільшого в Німеччині імміграційного відомства в Берліні Енгельгард Мазанке також наголосив, що продовжити дію директиви необхідно, не чекаючи її закінчення в березні.

“Українці, які живуть тут, хочуть знати це зараз. Це зрозуміло, тому що, наприклад, для отримання дозволу на житло, що субсидується, потрібна посвідка на проживання терміном на один рік”, – пояснив Енгельгард Мазанке.

Директива про тимчасовий захист для переселенців з України запрацювала в ЄС яерез кілька днів після повномасштабного вторгнення РФ до України. Систему було розроблено після війн на Балканах у 1990-х роках та на початку 2000-х.

Її мета – не допустити перевантаження систем надання притулку при масовому приїзді переселенців на територію ЄС. Фактично люди, що втікають від війни, отримують посвідку на проживання швидко і без бюрократичних процедур.

Директива вже двічі автоматично продовжувалась на шість місяців і тепер діє до 4 березня 2024 року. Третього автоматичного продовження вона не передбачає.

Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.

3 серпня внаслідок російського удару по автозаправній станції у Широківській громаді, що на Дніпропетровщині, загинули троє осіб.

Суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна ще десятьом бойовикам, котрі воювали проти України у складі збройних формувань Росії.

3 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ. Один зі збитих БпЛА упав на пляж в Архипо-Осипівці під Геленджиком. Російська влада заявила про шістьох загиблих внаслідок падіння уламків.

У Білорусі вже до кінця року планують сформувати два батальйони з артилерією та ППО поблизу українського кордону. Можливі загрози оцінив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.