За 2023 рік Україні надали $42,5 млрд іноземної фінансової допомоги – Мінфін
Джерело: пресслужба Мінфіну
У 2023 році Україна отримала зовнішнє фінансування на загальну суму 42,5 млрд доларів, з яких 11,6 млрд доларів у межах безповоротної грантової допомоги.
Зазначається, що грантову допомогу надали країни: США, Японія, Норвегія, Німеччина, Іспанія, Фінляндія, Швейцарія, Ірландія, Бельгія, Ісландія.
Довгострокове пільгове кредитне фінансування залучено на загальну суму 30,9 млрд доларів, зокрема від ЄС – 19,5 млрд доларів, МВФ – 4,5 млрд доларів, Японії – 3,4 млрд доларів, Канади – 1,8 млрд доларів, Великої Британії – 1 млрд доларів, Світового банку – 660 млн млн доларів, Іспанії – 50 млн доларів.
У Мінфіні пояснили, що кошти від ЄС залучені у межах макрофінансової допомоги. Кредити в межах програм макрофінансової допомоги ЄС мають 35-річний строк погашення, тоді як витрати на їх обслуговування відшкодовуються ЄС.
- 23 січня міністерка фінансів США Джанет Єллен запевнила прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, що адміністрація Байдена зобов’язалася забезпечити бюджетну підтримку Києву в розмірі 11,8 мільярда доларів у межах додаткового запиту США на фінансування.
- До державного бюджету України надійшов грант від США у розмірі $1,25 млрд через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку.
- До державного бюджету України надійшло 1,5 мільярда доларів пільгового фінансування. Кошти позики надаються під гарантії уряду Японії через механізм Цільового фонду Світового банку.
- Європейська комісія перерахувала Україні черговий транш макрофінансової допомоги у розмірі 1,5 мільярда євро.
Президент Володимир Зеленський, ймовірно, надіслав листа главі Білого дому США Дональду Трампу, вказавши на критичний дефіцит систем протиповітряної оборони в Україні.
Росія розглядає можливість обмеження експорту дизельного та авіаційного пального на тлі зниження завантаження нафтопереробних заводів до багаторічних мінімумів в умовах посилення дронових атак.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.