За 2023 рік Україні надали $42,5 млрд іноземної фінансової допомоги – Мінфін
Джерело: пресслужба Мінфіну
У 2023 році Україна отримала зовнішнє фінансування на загальну суму 42,5 млрд доларів, з яких 11,6 млрд доларів у межах безповоротної грантової допомоги.
Зазначається, що грантову допомогу надали країни: США, Японія, Норвегія, Німеччина, Іспанія, Фінляндія, Швейцарія, Ірландія, Бельгія, Ісландія.
Довгострокове пільгове кредитне фінансування залучено на загальну суму 30,9 млрд доларів, зокрема від ЄС – 19,5 млрд доларів, МВФ – 4,5 млрд доларів, Японії – 3,4 млрд доларів, Канади – 1,8 млрд доларів, Великої Британії – 1 млрд доларів, Світового банку – 660 млн млн доларів, Іспанії – 50 млн доларів.
У Мінфіні пояснили, що кошти від ЄС залучені у межах макрофінансової допомоги. Кредити в межах програм макрофінансової допомоги ЄС мають 35-річний строк погашення, тоді як витрати на їх обслуговування відшкодовуються ЄС.
- 23 січня міністерка фінансів США Джанет Єллен запевнила прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, що адміністрація Байдена зобов’язалася забезпечити бюджетну підтримку Києву в розмірі 11,8 мільярда доларів у межах додаткового запиту США на фінансування.
- До державного бюджету України надійшов грант від США у розмірі $1,25 млрд через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку.
- До державного бюджету України надійшло 1,5 мільярда доларів пільгового фінансування. Кошти позики надаються під гарантії уряду Японії через механізм Цільового фонду Світового банку.
- Європейська комісія перерахувала Україні черговий транш макрофінансової допомоги у розмірі 1,5 мільярда євро.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.
Правоохоронці заочно оголосили підозру п’ятьом російським військовим, котрих вважають причетними до організації ракетного удару по Кривому Рогу 13 червня 2023 року.