За час президентства Трампа ймовірність миру в Україні лише віддалилась – WP

Джерело: The Washington Post

Попри намагання президента США Дональда Трампа завершити російсько-українську війну, після того, як він повернувся у Білий дім, ймовірність миру в Україні лише віддалилась

Таку думку висловив колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус. Він нагадав, що Трамп неодноразово погрожував запровадити додаткові санкції проти РФ, якщо російський президент Володимир Путін відмовиться зупинити війну.

Ігнатіус заважив, що Трамп міг би опублікувати чергову погрозу, щоб врятувати “свою провальну мирну ініціативу щодо України” і зрештою виконати їх, аби показати Кремлю, що серйозно налаштований зупинити те, що він називає “кровопролиттям”.

“Трагічно, що якщо він цього не зробить, його найважливіша зовнішньополітична ініціатива, ймовірно, рухне, з жорсткими наслідками, які можуть заплямувати весь його термін”.

Оглядач наголосив, що вирішальний момент у питанні України для Трампа настав. За його словами, після розмови з Путіним 19 травня Трамп спробував продемонструвати перемогу і передати зусилля щодо перемовин Україні та Росії.

Але, зауважив колумніст, такий підхід Трампа це “все одно, що сказати Давиду та Голіафу, щоб вони були друзями”, бо це – “рецепт ще більшої смерті”.

“Трамп не може звинуватити у цій дипломатичній катастрофі колишнього президента Джо Байдена. Це на ньому”.

Якщо глянути на зусилля Трампа щодо миру в Україні, то можна побачити тривожну історію. Він розуміє, які страждання приносить конфлікт і не один раз обіцяв покласти йому кінець. Але його дипломатія призвела до серії фальстартів.

“Він робить пропозиції, але не виконує їх. Він попереджує Путіна про необхідність йти на компроміс, але нічого не робить, коли російський лідер відмовляється. Він тисне на Україну, жертву, але не на Росію, нападника”.

Трамп залучив до своєї команди з припинення війни багато осіб, але там немає жодного лідера. Стів Віткофф займається Росією, Кіт Келлог Україною, а держсекретар США Марко Рубіо – Європою. Віцепрезидент США Джейм Ді Венс критикує всіх.

Але коли починаються зустрічі, ніхто з команди не знає, кого на них відправлять і що обговорюватиметься. Всі чекають на заяву Трампа, який міняє свої рішення чи не щоденно.

“Сумна правда у тому, що мир в Україні сьогодні, ймовірно, ще більш далекий, аніж коли Трамп вступив на посаду у січні. Він почав з розумного плану, відповідно до якого європейські лідери повинні взяти відповідальність за озброєння України. І він попередив Путіна через кілька годин після своєї інавгурації: “Я думаю, що у Росії будуть великі проблеми”, якщо вона не підпише мир”.

Трамп висловив чітку позицію 22 січня у дописі в соцмережах, наголосивши, що запровадить жорсткі санкції і мита щодо РФ та країн, які торгують з нею. Але ця погроза, як і низка інших надалі, були пустими.

Путін, своєю чергою, зіграв у гру з Трампом. Його найрозумнішим кроком було встановити зв’язок між очільником російського суверенного фонду Кирилом Дмитрієвим та спецпосланцем Трампа Віткоффом.

Обидва мали тісні зв’язки щодо низки питань, зокрема напочатку лютого вони домовились про обмін ув’язненими і 11 лютого РФ відпустила американського вчителя Марка Фогеля в обмін на ув’язненого в США росіянина.

Наступного дня Трамп зателефонував Путіну. Хоча у звітах про розмову від США та РФ були розбіжності, обидві погодились, що настав час працювати разом.

“Трамп був президентом лише три тижні, і він уже розіграв свою найбільшу карту в переговорах щодо України — припинив ізоляцію Путіна, якого Міжнародний кримінальний суд визнав воєнним злочинцем. Міністр оборони Піт Гегсет того тижня запропонував ще дві непрохані поступки, заявивши, що Україна не вступить до НАТО і буде змушена відмовитися від території в мирній угоді. Переговори розпочалися з цього дисбалансу”.

Щодо України Трамп почав чинити великий тиск. Міністр фінансів Скотт Бессент 12 лютого відвідав Київ, щоб вимагати підписання угоди, яка б надала Сполученим Штатам частку їхніх майбутніх доходів від мінеральної сировини. Зеленський заперечив це, розгнівавши Трампа. Тим часом Рубіо та Віткофф 18 лютого зустрілися зі своїми російськими колегами в Саудівській Аравії, щоб спланувати відновлення нормальних дипломатичних відносин.

“28 лютого Трамп влаштував лідеру України незабутній раунд істерики, трансльований по телебаченню з Овального кабінету”. Він вигнав Зеленського та навіть тимчасово зупинив допомогу Україні.

Зрештою згодом ситуація стабілізувалась з допомогою європейських лідерів.

Далі адміністрація Трампа почала просувати 30-денне перемир’я. Україна погодилась, тоді як Росія – ні. Та замість того, аби почати тиснути на Путіна, команда Трампа почала нову тактику – порівнювати вимоги сторін для врегулювання війни.

Віткофф поїхав до Росії 11 квітня, щоб розробити список. Зеленський зустрівся з Рубіо, Віткоффом та європейськими лідерами в Парижі 17 квітня, щоб розглянути цей список; європейські та українські помічники потім зустрілися в Лондоні 23 квітня, щоб підготувати зустрічну пропозицію.

Здавалося, що цей підхід зменшував розбіжності. Але Трампа дратувало, що Росія все ще завдає ударів по столиці України.

Віткофф знову зустрівся з Путіним у Москві 25 квітня, але російський лідер все ще не поступався загальним припиненням вогню та продовжував бомбардувати Київ.

Трамп зблизився із Зеленським під час короткої приватної зустрічі у Ватикані 26 квітня, а потім опублікував пост, в якому натякнув, що російський лідер ним грає.

Невдовзі США склали список умов для припинення війни, а Віткофф запланував черговий візит до Росії, аби передати його Путіну. Але Кремль вчергове відмовився від пропозиції США.

Це змусило Трампа знову міняти стратегію, зокрема він задумався про особисту зустріч з Путіним у Туреччині. Але й тоді Путін проігнорував американського лідера.

Зустріч у Туреччині відбулась між делегаціями нижчого рівня. Єдине, про що вдалось домовитись – обмін полоненими.

Далі була розмова Трампа з Путіним, за підсумками якої сторони знову зробили різні заяви. Трамп намагався передати її як щось оптимістичне, заявивши, що Україна та Росії проведуть “негайні” перемовини про завершення війни.

У Кремлі ж заявили, що Трамп “поділився своєю позицією щодо припинення бойових дій” і знову наголосили на “корінних причинах війни”.

“Переговори певного роду, безсумнівно, відновляться. Росія надасть документ, а Україна, Європа та Сполучені Штати дадуть відповідь. Але ракети продовжуватимуть падати на Київ, і кровопролиття, яке засуджує Трамп, триватиме”.

На думку оглядача, дипломатична історія іноді буває неоднозначною, але це точно не у випадку з Україною, де все кришталево очевидно.

“Росія, агресор, відмовилася припинити боротьбу, доки не отримає того, чого хоче. А Трамп, який намагався стати миротворцем, поки що дозволяє Путіну уникати покарання. Якщо Трамп нарешті не виконає своїх погроз, він склав руки на тому, що може стати найруйнівнішим провалом його президентства”.

• Почесний професор з питань нацбезпеки у Військовому коледжі ВМС США та оглядач видання The Atlantic Том Ніколс прокоментував телефонну розмову президентів США та РФ – Дональда Трампа та Володимира Путіна.
• За повідомленням ЗМІ, державний секретар США Марко Рубіо чи не щоденно порушує питання про санкції проти Росії, але американський лідер Дональд Трамп – проти.