За рік держава витратила 90 млн на англомовне медіа The Gaze – NGL.media

Джерело: NGL.media

У червні 2023 року держпідприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” (МПІУ), у підпорядкуванні Міністерству культури та інформаційної політики, запустило англомовну медіаплатформу The Gaze. Мета проєкту – ненав’язливо і цікаво розповідати іноземцям про Україну у контексті євроінтеграції. Проте реалізація вилилася у десятки мільйонів бюджетних коштів на контент, що майже ніхто не споживає.

Спершу у МПІУ заявили, що надто рано зробили висновки про неефективність витрачання державних грошей – мовляв, “дайте нам час і ми ще покажемо”.

Минув рік з моменту запуску проєкту, а показники The Gaze продовжують залишатися, м’яко кажучи, жалюгідними. Тим часом МПІУ продовжує витрачати мільйони гривень на створення контенту, міняти підрядників – а ті, схоже, до кінця не розуміють, чим займаються, — зауважили у NGL.media.

На ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України” у відповідь на запит NGL.media відмовились надати детальний бюджет проєкту.

Тоді NGL.media самостійно підрахували витрати на проєкт, проаналізувавши всі договори з підрядниками станом на травень 2024 року включно. Так, згідно з отриманими даними, загалом за рік діяльності The Gaze уклав угод на 90,8 млн гривень, з яких підрядникам вже виплачені 72,1 млн.

Водночас авдиторія сайту The Gaze становить близько 16,6 тис. унікальних відвідувачів за місяць. Для порівняння, середня щомісячна аудиторія державного англомовного Ukrinform — понад 880 тис. унікальних відвідувачів, а чимало новин на The Gaze — це передруки з Ukrinform.

Зауважується, що джерела новин сайту переважно із соцмереж українських та іноземних діячів, передруки з іноземних медіа та “Укрінформ”. На сайті також створюють оглядові та аналітичні статті на економічну та політичну тематики, деколи публікують матеріали від Інституту вивчення війни (ISW), колонки політиків тощо.

Ютуб-канал The Gaze зріс до 23,6 тис. підписників і понад 4 млн переглядів. Проте, більшість програм продовжує збирати по кілька десятків чи сотень переглядів. Частина шоу уже не випускаються.

Як зазначила гендиректорка МПІУ Юлія Островська, частину контенту виробляють працівники МПІУ, частину — приватні підрядники, які перемогли в конкурсах і з якими укладені договори Prozorro, технічну та юридичну підтримку тощо забезпечують департаменти МПІУ.

Єдиним виробником текстового контенту для The Gaze з листопада 2023 року є власник сайту “Бильярдный информационний сайт Дуплет” Сергій Гілевич. З ним МПІУ уклала дві угоди загалом на 9,9 млн гривень, з яких уже виплатила 2,2 млн.

Довідка. Уряд запустив англомовний сайт The Gaze у червні 2023 року, аби надавати іноземцям інформацію про події в Україні, економіку, культуру та історію. Гендиректорка ДП “МПІУ” Юлія Островська заявляла, що їхній контент “має відповідати актуальним запитам західної аудиторії й при цьому органічно охоплювати українські наративи, за потреби в ньому мають бути коментарі спікерів, експертів, аналітиків, необхідна статистична інформація”.

Зазначено, що сайт орієнтовано на аудиторію з Великої Британії та США. Як заявив представник ДП “МПІУ”, вони здебільшого на YouTube-каналі отримують перегляди від британців. Водночас дані сервісу SimilarWeb свідчать, що сайт найбільш популярний у Чехії (43,8 % усіх хостів).

Естонія розпочала встановлювати нові загородження на кордоні з Росією. У Нарві, на мосту Дружби, що сполучає країну з російським Івангородом, змонтували масивну металеву браму.

3 серпня голова Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомив про збільшення кількості загиблих внаслідок російського удару 31 липня.

У Центрі протидії дезінформації попередили, що Росія намагається розширювати свій вплив у країнах Латинської Америки, прикриваючись культурною та освітньою співпрацею.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів ініціює передачу 149 арештованих творів мистецтва підозрюваного у держзраді, екснардепа Віктора Медведчука, до Національного художнього музею України.

Перевірки на польсько-німецькому та польсько-литовському кордонах продовжили до 4 жовтня. Варшава продовжила прикордонні заходи через тиск нелегальної міграції з боку Білорусі та Росії.