Заборона одноразового пластикового посуду: розробляють законопроєкт
За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щорічно переробляється у всьому світі
Джерело: ГО “Центр дослідження законодавства України“.
В Україні напрацьовується законопроєкт, котрий дозволить імплементувати Директиву 2019/904 та поступово обмежити обіг пластикової продукції одноразового використання на території України, інформує пресслужба Міндовкілля.
Планується заборонити виробництво, ввезення, введення в обіг та розповсюдження такої продукції, як:
- гігієнічні ватні палички з пластиковою основою;
- місткості з пінополістиролу та пластикові місткості у формі блістерного паковання або лотків – для готових харчових продуктів, які споживаються на місці або беруться на виніс;
- мішалки та соломинки для напоїв;
- палички, що прикріплюються до повітряних куль;
- шпажки;
- одноразові виделки, ножі, ложки, тарілки тощо.
Відповідно до статті 6 Директиви держави-члени ЄС мали вжити всіх заходів, щоб з 3 липня цього року відповідна пластикова продукція була представлена на європейських ринках виключно з прикріпленими кришками.
Таке рішення має гарантувати, що кришка потрапить на переробку разом з пляшкою, а не буде викинута окремо у смітник, або ще гірше – у грунти чи воду.
За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щорічно переробляється у всьому світі. Водночас у 2019 році у світі було викинуто 130 мільйонів тонн одноразового пластику. У Австралії на одну людину припало 59 кілограмів таких відходів, у США – 53 кг, у Японії – 37, в Канаді – 34, в Італії – 23 кг.
Відтак ще у 2019 році Європейський Союз почав системно розв’язувати цю проблему та схвалив Директиву 2019/904 про зменшення впливу деякої пластикової продукції на довкілля.
Раніше ми писали, що право на безпечне довкілля закріплене в конституціях більшості країн, зокрема й у Конституції України (ст. 50). Однак наразі Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не містить цього права, тому на рівні Ради Європи триває дискусія про необхідність включення такого права до Конвенції. Проте є і побоювання, що це суттєво збільшить кількість скарг до ЄСПЛ і перевантажить Суд.
Окремо повідомляли, що Кабмін підтримав законопроєкт стосовно заборони “джипінгу”.
Також Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
- Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та майданчиків для паркування транспортних засобів.
- Електронна публічна послуга єВідновлення – це послуга щодо надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ, надається на підставі заяви, поданої відповідно до вимог Порядку.
- За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів.
- Комітет державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 7 лютого розглянув підготовлений до другого читання проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (№ 7283) та ухвалив висновок рекомендувати парламенту прийняти його в другому читанні та в цілому.
П’ятнадцятирічний Данило Шевченко замість звичних підліткових розваг після російських обстрілів допомагає розбирати завали у Києві. Разом з однолітками та однодумцями він доєднався до волонтерської організації “Київські кажани”, яка ліквідовує наслідки терористичних атак Росії. Данило не лише працює на завалах – він виходить на мітинги, виступає проти законів, що, на його думку, загрожують незалежності антикорупційних органів, і переконаний, що змінювати країну потрібно вже зараз.
The Weatherman Foundation – це благодійний фонд, створений американкою Елізабет Везермен та її чоловіком Ендрю Данканом невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Президенткою Фонду є Меган Моббс. Меган – донька генерала армії США, радника президента Трампа Кіта Келлога. Для неї головне не титули, а вибір, коли Росія напала на Україну, подружжя вирішило діяти і заснувало фонд на честь батька, який у молодості був військовим кореспондентом і знав, що таке війна зсередини.
Джиллі – собака породи малінуа, що все своє життя до початку повномасштабного вторгнення несла службу на КПП “Чонгар” – контрольно-пропускний пункт з тимчасово окупованим Кримом. Її власник Ден, прикордонник з Херсонщини, з малечку виховував та соціалізував Джиллі, навчав на пошук наркотичних засобів для роботи. 24 лютого, коли росіяни стрімко просувались на усіх напрямках, саме КПП “Чонгар” був першим взятим об’єктом. Наряд Дена з собакою після обстрілу не змогли провести успішну евакуацію і були в оточені. Військовослужбовців взяли в полон, Джиллі наказали відпустити. Тоді вони бачились востаннє.
У сучасній війні культурний фронт стає не менш важливим за бойовий. Музика і мистецтво допомагають військовим переживати найскладніші моменти, відновлювати сили і зберігати людяність попри жахіття війни. Культурний десант – це мобільні творчі групи, які несуть цю підтримку прямо на передову, створюючи особливий простір відновлення і спротиву через мистецтво.
26 червня 1941 року в різних куточках Львівщини радянська влада закатувала чотирьох українських греко-католиків — отця Миколу Конрада, ієромонаха Северіяна Барника, дяка Володимира Прийму та отця-доктора Андрія Іщака. Усі четверо стали жертвами системної політики радянського режиму, спрямованої на знищення УГКЦ як джерела не лише духовного, а й національного опору.