Заборона одноразового пластикового посуду: розробляють законопроєкт
За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щорічно переробляється у всьому світі
Джерело: ГО “Центр дослідження законодавства України“.
В Україні напрацьовується законопроєкт, котрий дозволить імплементувати Директиву 2019/904 та поступово обмежити обіг пластикової продукції одноразового використання на території України, інформує пресслужба Міндовкілля.
Планується заборонити виробництво, ввезення, введення в обіг та розповсюдження такої продукції, як:
- гігієнічні ватні палички з пластиковою основою;
- місткості з пінополістиролу та пластикові місткості у формі блістерного паковання або лотків – для готових харчових продуктів, які споживаються на місці або беруться на виніс;
- мішалки та соломинки для напоїв;
- палички, що прикріплюються до повітряних куль;
- шпажки;
- одноразові виделки, ножі, ложки, тарілки тощо.
Відповідно до статті 6 Директиви держави-члени ЄС мали вжити всіх заходів, щоб з 3 липня цього року відповідна пластикова продукція була представлена на європейських ринках виключно з прикріпленими кришками.
Таке рішення має гарантувати, що кришка потрапить на переробку разом з пляшкою, а не буде викинута окремо у смітник, або ще гірше – у грунти чи воду.
За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щорічно переробляється у всьому світі. Водночас у 2019 році у світі було викинуто 130 мільйонів тонн одноразового пластику. У Австралії на одну людину припало 59 кілограмів таких відходів, у США – 53 кг, у Японії – 37, в Канаді – 34, в Італії – 23 кг.
Відтак ще у 2019 році Європейський Союз почав системно розв’язувати цю проблему та схвалив Директиву 2019/904 про зменшення впливу деякої пластикової продукції на довкілля.
Раніше ми писали, що право на безпечне довкілля закріплене в конституціях більшості країн, зокрема й у Конституції України (ст. 50). Однак наразі Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не містить цього права, тому на рівні Ради Європи триває дискусія про необхідність включення такого права до Конвенції. Проте є і побоювання, що це суттєво збільшить кількість скарг до ЄСПЛ і перевантажить Суд.
Окремо повідомляли, що Кабмін підтримав законопроєкт стосовно заборони “джипінгу”.
Також Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
- Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та майданчиків для паркування транспортних засобів.
- Електронна публічна послуга єВідновлення – це послуга щодо надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ, надається на підставі заяви, поданої відповідно до вимог Порядку.
- За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів.
- Комітет державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 7 лютого розглянув підготовлений до другого читання проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (№ 7283) та ухвалив висновок рекомендувати парламенту прийняти його в другому читанні та в цілому.
Кирило Руденко народився 11 листопада 2005 року. Загинув 11 грудня 2025-го на Донеччині під час виконання бойового завдання. Йому було 20 років.
Олександр Вікторович Махотенко мав позивний «Котус». Він народився в Маріуполі, там же зустрів початок повномасштабного вторгнення. До повномасштабної війни Олександр працював на різних роботах: у «Сільпо», де й познайомився з майбутньою дружиною Анастасією, та електромонтером на «Азовсталі». У 2021 році працював у Чехії, згодом пара планувала поїздку до Польщі, щоб накопичити кошти на майбутнє життя. Проте з початком повномасштабного вторгнення Олександр разом із дружиною переїхали до Харкова.
Радянський Союз, як тоталітарна імперія, не просто забороняв релігійні свята – він систематично спотворював їх, щоб стерти національну ідентичність поневолених народів. Українське Різдво стало однією з жертв цієї політики, де традиції були розмиті, а релігійний зміст замінений на атеїстичну пропаганду. Особливо цинічним було нав’язування дати святкування 7 січня, яка прив’язувала українців до московської церковної традиції, та впровадження чужорідних елементів, як Дід Мороз і секулярний Новий рік.
Під прикриттям розважального контенту пропагандисти намагаються маніпулювати думками поляків та українців у Польщі, провокуючи нетерпимість і конфлікти. Розбираємо, як працюють ці ворожі вкиди.
13 і 14 грудня у 10-му павільйоні ВДНГ у Києві відбувся різдвяний фестиваль адопції тварин AdoptMe Days. Протягом двох днів своїх майбутніх власників тут шукають коти й собаки з понад 40 притулків, мініпритулків і волонтерських ініціатив з різних регіонів України, зокрема з прифронтових територій.