Заборона одноразового пластикового посуду: розробляють законопроєкт

Назар Чорний
Адвокат

За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щорічно переробляється у всьому світі

Джерело: ГО “Центр дослідження законодавства України“.

В Україні напрацьовується законопроєкт, котрий дозволить імплементувати Директиву 2019/904 та поступово обмежити обіг пластикової продукції одноразового використання на території України, інформує пресслужба Міндовкілля.

Планується заборонити виробництво, ввезення, введення в обіг та розповсюдження такої продукції, як:

  • гігієнічні ватні палички з пластиковою основою;
  • місткості з пінополістиролу та пластикові місткості у формі блістерного паковання або лотків – для готових харчових продуктів, які споживаються на місці або беруться на виніс;
  • мішалки та соломинки для напоїв;
  • палички, що прикріплюються до повітряних куль;
  • шпажки;
  • одноразові виделки, ножі, ложки, тарілки тощо.

Відповідно до статті 6 Директиви держави-члени ЄС мали вжити всіх заходів, щоб з 3 липня цього року відповідна пластикова продукція була представлена на європейських ринках виключно з прикріпленими кришками.

Таке рішення має гарантувати, що кришка потрапить на переробку разом з пляшкою, а не буде викинута окремо у смітник, або ще гірше  –  у грунти чи воду.

За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щорічно переробляється у всьому світі. Водночас у 2019 році у світі було викинуто 130 мільйонів тонн одноразового пластику. У Австралії на одну людину припало 59 кілограмів таких відходів,  у США – 53 кг, у Японії – 37, в Канаді – 34, в Італії – 23 кг.

Відтак ще у 2019 році Європейський Союз почав системно розв’язувати цю проблему та схвалив Директиву 2019/904 про зменшення впливу деякої пластикової продукції на довкілля.

Раніше ми писали, що право на безпечне довкілля закріплене в конституціях більшості країн, зокрема й у Конституції України (ст. 50). Однак наразі Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не містить цього права, тому на рівні Ради Європи триває дискусія про необхідність включення такого права до Конвенції. Проте є і побоювання, що це суттєво збільшить кількість скарг до ЄСПЛ і перевантажить Суд.

Окремо повідомляли, що Кабмін підтримав законопроєкт стосовно заборони “джипінгу”.

Також Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Під прикриттям розважального контенту пропагандисти намагаються маніпулювати думками поляків та українців у Польщі, провокуючи нетерпимість і конфлікти. Розбираємо, як працюють ці ворожі вкиди.

13 і 14 грудня у 10-му павільйоні ВДНГ у Києві відбувся різдвяний фестиваль адопції тварин AdoptMe Days. Протягом двох днів своїх майбутніх власників тут шукають коти й собаки з понад 40 притулків, мініпритулків і волонтерських ініціатив з різних регіонів України, зокрема з прифронтових територій.

Словʼянськ – місто, яке вже понад одинадцять років живе на межі війни і миру. Місто стало одним із перших символів спротиву у 2014 році, і так само стоїть на передовій у 2022-2025 роках. Словʼянськ пережив окупацію, звільнення, роки відбудови й нову хвилю руйнувань після повномасштабного вторгнення Росії. Тут знають, що таке страх, витривалість і вміння жити попри все.

У війні культура не зникає, але вона змінює формат. Музика стала одним із інструментів підтримки, який працює там, де інколи вже не працюють слова. Саме тому мобільні творчі групи, що приїжджають у підрозділи, допомагають військовим не лише відволіктися, а й проговорити важливе, зафіксувати свій досвід і побачити себе збоку.

Чому у війні критично важливо сформулювати політичну мету? У колонці видання LIGA.net пояснив посол України у Великій Британії, ексголовком ЗСУ Валерій Залужний.