Заборона одноразового пластикового посуду: розробляють законопроєкт

Назар Чорний
Адвокат

За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щорічно переробляється у всьому світі

Джерело: ГО “Центр дослідження законодавства України“.

В Україні напрацьовується законопроєкт, котрий дозволить імплементувати Директиву 2019/904 та поступово обмежити обіг пластикової продукції одноразового використання на території України, інформує пресслужба Міндовкілля.

Планується заборонити виробництво, ввезення, введення в обіг та розповсюдження такої продукції, як:

  • гігієнічні ватні палички з пластиковою основою;
  • місткості з пінополістиролу та пластикові місткості у формі блістерного паковання або лотків – для готових харчових продуктів, які споживаються на місці або беруться на виніс;
  • мішалки та соломинки для напоїв;
  • палички, що прикріплюються до повітряних куль;
  • шпажки;
  • одноразові виделки, ножі, ложки, тарілки тощо.

Відповідно до статті 6 Директиви держави-члени ЄС мали вжити всіх заходів, щоб з 3 липня цього року відповідна пластикова продукція була представлена на європейських ринках виключно з прикріпленими кришками.

Таке рішення має гарантувати, що кришка потрапить на переробку разом з пляшкою, а не буде викинута окремо у смітник, або ще гірше  –  у грунти чи воду.

За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щорічно переробляється у всьому світі. Водночас у 2019 році у світі було викинуто 130 мільйонів тонн одноразового пластику. У Австралії на одну людину припало 59 кілограмів таких відходів,  у США – 53 кг, у Японії – 37, в Канаді – 34, в Італії – 23 кг.

Відтак ще у 2019 році Європейський Союз почав системно розв’язувати цю проблему та схвалив Директиву 2019/904 про зменшення впливу деякої пластикової продукції на довкілля.

Раніше ми писали, що право на безпечне довкілля закріплене в конституціях більшості країн, зокрема й у Конституції України (ст. 50). Однак наразі Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не містить цього права, тому на рівні Ради Європи триває дискусія про необхідність включення такого права до Конвенції. Проте є і побоювання, що це суттєво збільшить кількість скарг до ЄСПЛ і перевантажить Суд.

Окремо повідомляли, що Кабмін підтримав законопроєкт стосовно заборони “джипінгу”.

Також Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Тисячі українських військових досі перебувають у російському полоні. Деякі з них – ще з весни 2022 року, після виходу з “Азовсталі”. Один із них – Денис Дорохін, боєць полку “Азов” із позивним “Гектор”, який потрапив у полон після важкого поранення в боях за Маріуполь. Йому було перебито руку, але евакуація не відбулася – він залишився в оточенні разом із побратимами. Згодом родина побачила його серед тих, хто виходив із заводу.

“Тобі слабо зробити кілька фото?” — так починається історія, яка може закінчитись тюрмою. Росія на повну вербує українців — для диверсій, підпалів і зйомок “страшного” контенту для пропаганди. Букви поспілкувалися зі співрозмовником з СБУ, ім’я якого не вказуємо з міркувань безпеки, про те, кого обирає ФСБ, як саме йде вербування, чому підлітки — в особливій зоні ризику, і що робити, якщо тебе або когось із близьких втягнули.

У контексті історії про викладача університету ім. Карпенка-Карого та студенток, які зазнали сексуальних домагань, Букви поговорили з членкинею Американської психологічної асоціації Ані Леонілою Іоселіані про психологічні причини мовчання жертв і небезпеку публічного цькування.

Кажани — маловивчені  й водночас надзвичайно важливі для екосистеми тварини. Їх часто бояться, не розуміють, або просто не помічають. Але саме вони щоночі захищають нас від комах-шкідників та слугують біоіндикаторами змін у довкіллі. В Україні ці створіння дедалі частіше стають жертвами людської необізнаності, кліматичних змін та війни.

24 квітня на Майдані Незалежності родичі важкопоранених військовополонених, які вижили після теракту в Оленівці, розпочнуть безстрокове голодування. Це — вимушений крок, на який вони йдуть після майже трьох років очікування і мовчання з боку влади. Організатори акції Анастасія Гондюл і Ганна Лобова.