Заборона одноразового пластикового посуду: розробляють законопроєкт
За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щорічно переробляється у всьому світі
Джерело: ГО “Центр дослідження законодавства України“.
В Україні напрацьовується законопроєкт, котрий дозволить імплементувати Директиву 2019/904 та поступово обмежити обіг пластикової продукції одноразового використання на території України, інформує пресслужба Міндовкілля.
Планується заборонити виробництво, ввезення, введення в обіг та розповсюдження такої продукції, як:
- гігієнічні ватні палички з пластиковою основою;
- місткості з пінополістиролу та пластикові місткості у формі блістерного паковання або лотків – для готових харчових продуктів, які споживаються на місці або беруться на виніс;
- мішалки та соломинки для напоїв;
- палички, що прикріплюються до повітряних куль;
- шпажки;
- одноразові виделки, ножі, ложки, тарілки тощо.
Відповідно до статті 6 Директиви держави-члени ЄС мали вжити всіх заходів, щоб з 3 липня цього року відповідна пластикова продукція була представлена на європейських ринках виключно з прикріпленими кришками.
Таке рішення має гарантувати, що кришка потрапить на переробку разом з пляшкою, а не буде викинута окремо у смітник, або ще гірше – у грунти чи воду.
За експертними оцінками, лише 10 – 15% одноразового пластику щорічно переробляється у всьому світі. Водночас у 2019 році у світі було викинуто 130 мільйонів тонн одноразового пластику. У Австралії на одну людину припало 59 кілограмів таких відходів, у США – 53 кг, у Японії – 37, в Канаді – 34, в Італії – 23 кг.
Відтак ще у 2019 році Європейський Союз почав системно розв’язувати цю проблему та схвалив Директиву 2019/904 про зменшення впливу деякої пластикової продукції на довкілля.
Раніше ми писали, що право на безпечне довкілля закріплене в конституціях більшості країн, зокрема й у Конституції України (ст. 50). Однак наразі Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не містить цього права, тому на рівні Ради Європи триває дискусія про необхідність включення такого права до Конвенції. Проте є і побоювання, що це суттєво збільшить кількість скарг до ЄСПЛ і перевантажить Суд.
Окремо повідомляли, що Кабмін підтримав законопроєкт стосовно заборони “джипінгу”.
Також Держпродспоживслужба інформує, що оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу, що регламентовано статтею 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
- Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та майданчиків для паркування транспортних засобів.
- Електронна публічна послуга єВідновлення – це послуга щодо надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ, надається на підставі заяви, поданої відповідно до вимог Порядку.
- За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів.
- Комітет державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 7 лютого розглянув підготовлений до другого читання проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування (№ 7283) та ухвалив висновок рекомендувати парламенту прийняти його в другому читанні та в цілому.
26 червня 1941 року в різних куточках Львівщини радянська влада закатувала чотирьох українських греко-католиків — отця Миколу Конрада, ієромонаха Северіяна Барника, дяка Володимира Прийму та отця-доктора Андрія Іщака. Усі четверо стали жертвами системної політики радянського режиму, спрямованої на знищення УГКЦ як джерела не лише духовного, а й національного опору.
Поки Україна веде боротьбу за свободу та незалежність, у цифровому просторі точиться інша війна – за памʼять. У Вікіпедії, одному з найбільших джерел відкритих знань, фіксується тривожна тенденція: з бази знань зникають статті про українських військових, зокрема про тих, хто загинув на фронті, маючи нагороди та офіційне визнання.
Це не просто розповідь про втрату. Це голос жінки, яка одного ранку проводила чоловіка на роботу і більше ніколи його не побачила. Він загинув 27.06.2022 у торговельному центрі “Амстор”, що у Кременчуці. Вже майже три роки це місцем трагедії, яку офіційно намагаються звести до мінімуму: приховані докази, мовчання компанії, закрита справа, невизнані жертви. Сьогодні, 11 червня, мала бути річниця їхнього шлюбу, проте цей день став поминальним.
Війна – це не лише бойові дії, це ще й боротьба за дух, свідомість і культуру. В умовах фронту мистецтво стає потужним інструментом підтримки бойового духу, психологічного відновлення та інформаційної безпеки. Саме таку роль виконує Культурний десант, складова платформи Культурні сили. Це мобільні творчі групи, які працюють безпосередньо на передовій. Артисти, музиканти, психологи, які поєднують мистецтво з глибокою соціальною місією, допомагають бійцям перезавантажитись, зберегти віру і надати контраргументи проти ворожої пропаганди. Вони не просто дають концерти, а формують унікальний простір підтримки і культурного спротиву.
Тисячі українських військових досі перебувають у російському полоні. Деякі з них – ще з весни 2022 року, після виходу з “Азовсталі”. Один із них – Денис Дорохін, боєць полку “Азов” із позивним “Гектор”, який потрапив у полон після важкого поранення в боях за Маріуполь. Йому було перебито руку, але евакуація не відбулася – він залишився в оточенні разом із побратимами. Згодом родина побачила його серед тих, хто виходив із заводу.