У ВР пропонують демобілізацію через 36 місяців служби та частковий дозвіл на виїзд з країни
Джерело: проєкт закону на сайті Верховної Ради
Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №11460, яким пропонують надати право безперешкодного виїзду за кордон заброньованим народним депутатам, посадовцям, суддям, прокурорам, представникам громадських організацій та іншим особам, що мають бронювання. У цьому ж проєкті закону пропонують демобілізацію через 36 місяців служби.
Законопроєкт №11460 має назву “Про зміни до деяких законів України щодо додаткових заходів із посилення мотивації та захисту прав військовослужбовців в умовах дії воєнного стану”.
Демобілізація після 36 місяців служби
У проєкті закону вказано, що демобілізацію пропонують ввести у випадку безперервного проходження військової служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців, з яких 18 місяців брали безпосередню участь у виконанні бойових завдань.
“Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу”, – зазначено у повідомленні.
Також пропонується звільняти у запас військових, які проходили безперервну військову службу за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану. Йдеться про тих, хто 36 місяців перебував на службі, з яких 18 місяців виконував бойові завдання. Таких осіб пропонують не призивати на службу протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.
Військовий може побажати після вищезазначеного терміну військової служби продовжувати службу за добровільною письмовою згодою. У такому випадку у подвійному розмірі виплачуватимуться грошові виплати, встановлені законодавством. На таких осіб не поширюється дія частини п’ятої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Частковий дозвіл на виїзд за кордон
Особи, які підпадають під частини 1, 3 (пункти 1 – 5), 5 та 6 статті 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, матимуть право виїзду за кордон на час дії відстрочки від призову за умови пред’явлення відповідного документа. Зокрема, це стосується народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад за умови пред’явлення службового посвідчення.
Нині бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на критично важливих підприємствах, в установах та організаціях. Також у статті 25 Закону пропонується, що особи, зазначені у ч. 1 ст. 25, мають право на безперешкодний виїзд за кордон на час дії бронювання за умови пред’явлення відповідного документу.
Автори законопроєкту пропонують “забронювати” 100% працівників Національного антикорупційного бюро, військових та працівників Держприкордонслужби, а також працівників пожежно-рятувальних частин ДСНС. Ще “бронь” пропонують надати половині працівників та службовців Нацполіції, ДБР, органів прокуратури, БЕБ, ДКВС, Служби судової охорони та штатних посадовців патронатних служб державних органів.
Метою такого законопроєкту назвали забезпечення гнучкого підходу до комплектування Збройних сил та інших військових формувань, а також зміцнити законодавчі засади захисту прав людини в умовах його дії.
Наразі цей законопроєкт – на розгляді Комітету Верховної Ради з нацбезпеки та оборони.
- Протягом травня та червня рівень мобілізації в Україні зріс більш ніж удвічі порівняно з попередніми двома місяцями. Про це заявили в Міністерстві оборони України, однак точних чисел не надали.
- В Україні за планом тривають мобілізаційні заходи, але всередині держави не вистачає майданчиків для підготовки мобілізованих.
Україна та Литва підписали Спільну декларацію про захист, повернення, реабілітацію та реінтеграцію українських дітей, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за результатами зустрічі з литовським колегою Кястутісом Будрісом.
Правоохоронці викрили масштабну схему дезертирства. Схема діяла у чотирьох областях, тоді як сума за “послугу” коливалася від 8 до 15 тисяч доларів з однієї особи.
11 травня лідер фракції “Євросолідарність” Петро Порошенко заявив про необхідність змін у розподілі фінансування сектору безпеки та оборони, наголосивши на пріоритеті підрозділів, котрі виконують бойові завдання.
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що європейським країнам варто почати прямі контакти з Москвою щодо війни РФ проти України.
11 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення князівств Андорра та Монако щодо готовності приєднатися до розширеної часткової угоди про створення Спецтрибуналу щодо злочину російської агресії проти України.