Загроза вступу до ЄС і причина протестів: що пишуть світові медіа про ситуацію з НАБУ і САП
Після прийняття скандального законопроєкту №12414 що обмежує незалежність антикорупційних органів — НАБУ та САП — Україна опинилася на перших шпальтах світових медіа. Букви зібрали деякі з матеріалів західних ЗМІ.
The Economist випустило матеріал під назвою “В Україні вибухнув скандал через напад уряду на антикорупційні організації”. В ньому журналісти вказали, що атака на антикорупційну систему вразила деяких у самій команді президента.
“Один посадовець зазначив, що поспішність і розмах законопроєкту нагадували сумнозвісні закони про заборону протестів від 16 січня 2014 року. Це був один з останніх кроків уряду Віктора Януковича, перш ніж диктатор був змушений тікати з Києва вертольотом”, – пише медіа.
Ще один інсайдер припустив, що Офіс президента вирішив “використати момент безкарності та сприятливої нагоди”, адже їм вдалося перетягнути на свій бік президента США Дональда Трампа після того, як він, видається, розчарувався у Володимирі Путіні.
“Фокус тепер змістився на внутрішніх ворогів”, — зазначило джерело.
Вплив на Євроінтеграцію і допомогу Україні
Значна частина медіа описували, як негативно закон може вплинути на вступ України до ЄС, а також на підтримку країни під час повномасштабного вторгнення.
Агентство Reuters вказує, що боротьба з корупцією є обов’язковою вимогою для вступу Києва до Євросоюзу та для залучення мільярдів західної допомоги. Західний дипломат у розмові з Reuters назвав ці події “найнебезпечнішим моментом” для незалежності антикорупційних органів.
“Українська сторона все більше і більше тестує межі”, — сказало джерело, маючи на увазі терпіння союзників Києва.
Financial Times своєю чергою процитувало слова єврокомісара з економічних питань Валдіса Домбровскіса, який курує фінансову допомогу Україні. Він заявив виданню, що НАБУ і САП “мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості”.
“Наша поточна фінансова допомога Україні залежить від прозорості, судових реформ [та] демократичних урядів. Те саме стосується шляху України до вступу в ЄС, який також вимагатиме потужної спроможності боротися з корупцією”, – сказав він.
Також видання з посиланням на власні джерела повідомляє, що президент Франції Еммануель Макрон і президент Європейської ради Антоніу Кошта цього тижня провели переговори із Зеленським, щоб закликати його переглянути правки до закону.
ЗМІ про реакцію українського суспільства
Багато медіа акцентували на тому, що рішення влади викликало протести в низці українських міст.
Так, в Politico вийшов репортаж під заголовком “В Україні наростає гнів, оскільки Зеленський підписує закон, спрямований проти борців з корупцією”.
“Будь-які протести в Україні обмежуються військовим станом і комендантською годиною, що діє вночі. Але сотні українських цивільних осіб, ветеранів війни та солдатів, а також борці з корупцією прийшли до центру Києва і скандували: “Вето! Вето! Вето!” у бік офісу Зеленського”, – пише видання.
Агентство Bloomberg пише про те, що безпрецедентні протести спалахнули тоді, коли українська столиця майже щодня потерпає від смертоносних обстрілів дронами та ракетами.
“Це підкреслює зростаюче обурення в суспільстві щодо спроб Зеленського сконцентрувати владу у вузькому колі своїх близьких соратників. Це також відбувається в той час, коли Україна намагається переконати своїх західних союзників, особливо в Європейському Союзі, доставляти та оплачувати постачання зброї та продовжувати фінансову допомогу”, – зазначає Bloomberg.
Видання The New York Times вказує, що Зеленський постав перед посиленням внутрішнього тиску через його жорсткі заходи щодо незалежних антикорупційних органів, навіть попри те, що він захищав їх як необхідні для викорінення “російського впливу” в цих органах.
- Президент України Володимир Зеленський анонсував новий законопроєкт щодо антикорупційних органів. Сталось це на тлі ухвалення скандального законопроєкту №12414 щодо обмеження незалежності НАБУ та САП.
- Президент Володимир Зеленський 23 липня підписав закон, що обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Цей крок викликав гостру реакцію у Брюсселі та може стати критичним фактором у заморожуванні процесу вступу України до Європейського Союзу.
- В Німеччині та Франції відреагували на резонансний законопроєкт, який фактично позбавляє незалежності Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП).
Тригодинна зустріч Дональда Трампа і Володимира Путіна на військовій базі в Алясці завершилася без домовленостей про припинення вогню в Україні. Обидва лідери назвали переговори продуктивними, але визнали, що конкретних угод наразі немає.
Дональд Трамп і Володимир Путін провели зустріч у форматі “трьох на трьох” за участі провідних радників. Переговори щодо російсько-української війни тривали близько двох з половиною годин і проходили за зачиненими дверима.
Під час прибуття на авіабазу в Анкориджі Дональд Трамп тричі аплодував Володимиру Путіну, коли вони зустрілися на червоній доріжці. Цей момент потрапив у пряму трансляцію Білого дому на YouTube, але зник із версії відео, яку пізніше опублікували в соцмережах.
На Алясці розпочалася зустріч президентів США та Росії, Дональда Трампа і Володимира Путіна. Як зазначає Sky News, для російського лідера це стало моментом, на який він довго чекав.
Очільник МЗС Чехії Ян Ліпавський порівняв зустріч Трампа та Путіна на Алясці з “Мюнхенською змовою”, коли світ намагався задобрити Гітлера.