Законопроєкт про профосвіту перетинає чотири червоні лінії у мовній політиці – В’ятрович

Джерело: Володимир В’ятрович/Facebook

16 квітня у Верховній Раді розглядатиметься законопроєкт №13107-д “Про професійну освіту”, який подається як євроінтеграційний. Проте, нова редакція документа містить норми, які, як зауважує нардеп Володимир В’ятрович, суперечать освітньому та мовному законодавству.

Нардеп попередив, що монобільшість намагатиметься протягнути проєкт закону.

Законопроєкт перетинає одразу чотири червоні лінії в мовній політиці, які після Революції Гідності жодна влада не перетинала, — наголосив В’ятрович.

Зокрема, проєкт пропонує дозволити створення окремих груп для навчання мовами національних меншин у закладах професійної освіти — за наявності лише восьми охочих. У документі відсутня вимога, щоб цими студентами були саме представники нацменшин. Відповідно, норма фактично дозволяє будь-кому навчатися не державною мовою, що може розмити українськомовне освітнє середовище, попереджає нардеп.

На відміну від чинних законів, котрі вимагають часткового викладання українською мовою навіть у школах і садках з мовами меншин, законопроєкт передбачає навчання лише мовою меншини, а українську зводить до окремої дисципліни. Також він закріплює конкретну кількість студентів (вісім) для формування таких груп, що є нетиповим для законотворчої практики, оскільки такі  норми зазвичай встановлюються актами міністерського рівня.

Раніше Комітет Верховної Ради з питань освіти одностайно підтримав редакцію законопроєкту без спірних мовних положень. Однак згодом уряд, зокрема віце-прем’єрка Ольга Стефанішина та Офіс координації євроінтеграції, наполягли на поверненні мовних норм, погоджених під час перемовин з європейськими партнерами, включно з Угорщиною, попри заперечення депутатів з “Європейської солідарності”, “Голосу” і “Батьківщини”, котрі не підтримали це рішення.

Попри це, в уряді не дали чіткої відповіді, чи зняття мовних обмежень призведе до припинення блокування євроінтеграції України з боку Угорщини.

Ніхто не заперечує потребу розумних компромісів з різними державами, чи тим більше захисту прав меншин. Але шлях постійних бездумних поступок, які закладають міни уповільненої дії, особливо на Закарпатті – це шлях в нікуди, — пояснив народний обранець.

Критики нової редакції закликали не голосувати за законопроєкт №13107-д і повернутися до узгодженої комітетом версії, котра відповідає як українському законодавству, так і міжнародним зобов’язанням.

Натомість, проваливши її, ми цілком можемо підтримати євроінтеграційний законопроєкт “Про професійну освіту” №13107 в редакції, схваленій освітнім комітетом на засіданні 8 квітня. Яка відповідає мовному й освітньому законодавству і міжнародним зобов’язанням України, — додав В’ятрович.

Нещодавно мовний омбудсман Тарас Кремінь заявив, що утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України має стати стратегічним завданням Української держави. Омбудсман пояснив, що у 2024 році почали проявлятися ознаки уповільнення українізації.

З публічної вебсторінки Міністерства юстиції США, де були розміщені документи у справі Джеффрі Епштейна, зникли щонайменше 16 файлів менш ніж за добу після їх оприлюднення. Про причини видалення матеріалів влада не повідомила, як і не попередила про це громадськість.

Директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард різко розкритикувала матеріал Reuters, у якому стверджувалося, що очільник РФ Володимир Путін планує повністю захопити Україну та відновити контроль над частинами Європи часів СРСР.

У Кремлі заявили, що глава РФ Володимир Путін нібито відкритий до спілкування з президентом Франції Емманюелем Макроном. Про це повідомив речник російського лідера Дмитро Пєсков.

21 грудня відзначають День зимового сонцестояння, День народження кросворда, Всесвітній день баскетболу та Всесвітній день оргазму. Християни сьогодні згадують мученицю Юліану.

Триває 1397-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ (вбиті та поранені) перевищили 1,1 млн осіб.