Законопроєкт про профосвіту перетинає чотири червоні лінії у мовній політиці – В’ятрович

Джерело: Володимир В’ятрович/Facebook

16 квітня у Верховній Раді розглядатиметься законопроєкт №13107-д “Про професійну освіту”, який подається як євроінтеграційний. Проте, нова редакція документа містить норми, які, як зауважує нардеп Володимир В’ятрович, суперечать освітньому та мовному законодавству.

Нардеп попередив, що монобільшість намагатиметься протягнути проєкт закону.

Законопроєкт перетинає одразу чотири червоні лінії в мовній політиці, які після Революції Гідності жодна влада не перетинала, — наголосив В’ятрович.

Зокрема, проєкт пропонує дозволити створення окремих груп для навчання мовами національних меншин у закладах професійної освіти — за наявності лише восьми охочих. У документі відсутня вимога, щоб цими студентами були саме представники нацменшин. Відповідно, норма фактично дозволяє будь-кому навчатися не державною мовою, що може розмити українськомовне освітнє середовище, попереджає нардеп.

На відміну від чинних законів, котрі вимагають часткового викладання українською мовою навіть у школах і садках з мовами меншин, законопроєкт передбачає навчання лише мовою меншини, а українську зводить до окремої дисципліни. Також він закріплює конкретну кількість студентів (вісім) для формування таких груп, що є нетиповим для законотворчої практики, оскільки такі  норми зазвичай встановлюються актами міністерського рівня.

Раніше Комітет Верховної Ради з питань освіти одностайно підтримав редакцію законопроєкту без спірних мовних положень. Однак згодом уряд, зокрема віце-прем’єрка Ольга Стефанішина та Офіс координації євроінтеграції, наполягли на поверненні мовних норм, погоджених під час перемовин з європейськими партнерами, включно з Угорщиною, попри заперечення депутатів з “Європейської солідарності”, “Голосу” і “Батьківщини”, котрі не підтримали це рішення.

Попри це, в уряді не дали чіткої відповіді, чи зняття мовних обмежень призведе до припинення блокування євроінтеграції України з боку Угорщини.

Ніхто не заперечує потребу розумних компромісів з різними державами, чи тим більше захисту прав меншин. Але шлях постійних бездумних поступок, які закладають міни уповільненої дії, особливо на Закарпатті – це шлях в нікуди, — пояснив народний обранець.

Критики нової редакції закликали не голосувати за законопроєкт №13107-д і повернутися до узгодженої комітетом версії, котра відповідає як українському законодавству, так і міжнародним зобов’язанням.

Натомість, проваливши її, ми цілком можемо підтримати євроінтеграційний законопроєкт “Про професійну освіту” №13107 в редакції, схваленій освітнім комітетом на засіданні 8 квітня. Яка відповідає мовному й освітньому законодавству і міжнародним зобов’язанням України, — додав В’ятрович.

Нещодавно мовний омбудсман Тарас Кремінь заявив, що утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України має стати стратегічним завданням Української держави. Омбудсман пояснив, що у 2024 році почали проявлятися ознаки уповільнення українізації.

У Лондоні під час зйомок чотирьох майбутніх фільмів про The Beatles відтворили культову обкладинку Abbey Road. Актори, які грають Джона Леннона, Пола Маккартні, Рінго Старра та Джорджа Гаррісона, пройшли тим самим пішохідним переходом біля знаменитої студії.

Міністерство внутрішніх справ США запропонувало вже цього року провести аукціон на право розвідки та можливого видобутку критичних мінералів на морському дні біля Північних Маріанських островів. Йдеться приблизно про 67 мільйонів акрів дна Тихого океану.

Спецпредставник США Джаред Кушнер заявив, що перші зрушення у реалізації плану щодо Гази можуть з’явитися вже протягом 30 днів, а повне роззброєння ХАМАС має відбутися впродовж 60–90 днів. Якщо угруповання не виконає своїх зобов’язань, Вашингтон може підтримати подальші військові дії Ізраїлю.

Петро Порошенко заявив, що Україна може входити в одну з найскладніших осеней за роки незалежності, та представив пакет пропозицій для підготовки держави до нової воєнної зими. Серед них – повернення 40 мільярдів гривень на закупівлю озброєння, прискорення оборонних розробок, захист бізнесу, підготовка громад і контроль за енергетичною стійкістю.

Президентка Молдови Мая Санду підтримала рішення полегшити транзит української аграрної продукції через країну, попри застереження місцевих фермерів. Вона заявила, що уряд має захистити молдовських виробників, але Кишинів не може “повернутися спиною” до України під час війни.