Залізничний вокзал Дніпра відновив роботу після масованої ракетної атаки РФ
Джерело: Укрзалізниця
Залізничний вокзал Дніпра відновив роботу після масованої ранкової ракетної атаки росіян. В УЗ повідомили, які потяги курсуватимуть із запізненням.
Сьогодні вранці, 19 квітня, війська РФ завдали ракетних ударів по цивільних інфраструктурних об’єктах Укрзалізниці у Дніпрі та області.
Як наслідок – поранень зазнали працівники залізниці, є пошкоджені об’єкти. Вокзал тимчасово припиняв роботу.
Близько 9:30 в УЗ повідомили, що вокзал Дніпра відновив роботу попри те, що продовжують оцінювати та ліквідовувати наслідки обстрілу.
Зокрема з вокзалу відправиться потяг №40 сполученням Запоріжжя-Солотвино.
Станом на зараз суттєво затримують такі рейси як:
- №38 Київ-Запоріжжя
- №733 Дніпро-Київ
- №5/215 Чернівці-Запоріжжя
“Пасажирам, які не змогли потрапити на свій рейс через обстріл, залізничники знайдуть місця в інших поїздах потрібного напрямку впродовж доби: посадка можлива по квиткам на попередній рейс”, – повідомили в УЗ.
Додамо, що вранці 19 квітня війська РФ завдали масованого ракетного удару по Дніпропетровській області. Попередньо, було випущено щонайменше 11 ракет. Станом на зараз відомо про 8 загиблих – зокрема двох дітей – та десяток постраждалих.
Російські окупанти майже всю ніч атакували Одесу. Внаслідок ворожого обстрілу пошкоджено інфраструктуру, автомобілі, офісне приміщення та скління приватних будинків.
Через 74 роки після катастрофи літака Pan Am біля берегів Пуерто-Рико дослідники нарешті знайшли його уламки на дні Атлантичного океану. Ця аварія свого часу забрала життя 52 людей і стала поштовхом до запровадження сучасних передпольотних інструктажів з безпеки для пасажирів.
Дослідники розробили метод реанімації одного з найпотужніших антибіотиків – ванкоміцину, до якого стійкість багатьох небезпечних бактерій значно зросла. Замість розробки принципово нового препарату, науковці поєднали його зі спеціальною допоміжною молекулою (ад’ювантом), яка блокує захисні механізми мікроорганізмів.
Близько 201 мільйона років тому масове вимирання наприкінці тріасового періоду супроводжувалося масштабними й тривалими лісовими пожежами, які охопили Європу. Як з’ясували науковці, головним каталізатором та “паливом” для цього пекельного циклу стали не дерева, а стародавні папороті.
За даними Укргідрометцентру, 23 липня на Київщині та в столиці прогнозується мінлива хмарність, опадів синоптики не прогнозують.