Запорізьку АЕС переводять у стан «холодної зупинки» — глава МАГАТЕ

Джерело: пресслужба МАГАТЕ

21 листопада МАГАТЕ звітувало щодо ситуації на тимчасово захопленій російськими військами Запорізькій АЕС. Глава агентства Рафаель Гроссі повідомив, що на ЗАЕС вивели енергоблок №5 зі стану “гарячої зупинки”.

Зазначається, що рішення прийняли, аби визначити причину виявлення бору в контурі охолодження.

Натомість блок №4 залишиться в режимі гарячої зупинки. На цей час немає планів виведення другого блоку на гарячу зупинку замість п’ятого.

Експертам МАГАТЕ повідомили, що концентрація бору в ураженому контурі охолодження залишається нижчою за межі, дозволені його технічними характеристиками. Крім того, не було виявлено радіоактивності у вторинному контурі охолодження. Борована вода використовується в первинному теплоносії для підтримки ядерної безпеки.

Також експерти МАГАТЕ на місці продовжують збирати інформацію, щоб зрозуміти причину події, яка сталася минулого тижня, у результаті якої блок №6 покладався на дизельний генератор протягом 90 хвилин.

Зауважимо, 19 листопада на Запорізькій АЕС стався витік борованої води з теплоносія першого контуру п’ятого енергоблоку.

Нагадаємо, що понад рік тому, 1 вересня 2022 року, у відповідь на офіційний запит України на тимчасово окупованій ЗАЕС розпочала роботу постійна моніторингова місія Міжнародного агентства з атомної енергії. Початок роботі місії дав гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, який тоді ж відвідав ЗАЕС.

Відтак, постійна місія МАГАТЕ на Запорізькій АЕС стала першою з експертних місій Агентства на українських АЕС. Згодом Україна звернулася до МАГАТЕ з пропозицією розширити роботу місій на всі українські АЕС, адже через обстріли РФ склалася загрозлива ситуація для функціонування української атомної генерації.

Зокрема, у листопаді після масштабного обстрілу одночасно всі українські АЕС були знеструмлені та перейшли на аварійне живлення дизель-генераторами. У січні 2023 року для здійснення безперервного контролю і моніторингу ядерної та радіаційної безпеки члени місії прибули на майданчики Південноукраїнської, Рівненської, Хмельницької, а також Чорнобильської АЕС.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.