Заручники Дональда Трампа

Катерина Рошук
Засновниця онлайн-медіа Букви, політологиня

Почався другий місяць, відколи світ живе за Дональдом Трампом, розпорядок дня якого, згідно з описами біографів, формується так: президент прокидається, дивиться новини, часто дратується та йде давати брифінг для медіа.

Це шоу одного актора, на якого досвідчені та освічені (якби навіть такі були поряд) радники не впливають. 

Від того, в якому настрої вийде на брифінг, що скаже, що потім підпише (у найкращому випадку нічого не підпише), залежить доля сотень мільйонів людей у всьому світі.

Після Другої світової війни Бреттон-Вудська конференція закріпила ідею вільної торгівлі та низьких тарифів, створивши процвітання для Заходу, а безпековий альянс НАТО переміг у холодній війні та забезпечив мир у Європі.

Трамп руйнує цей порядок необґрунтованими тарифами та намірами вивести США з НАТО, таким чином повертаючи Сполучені Штати на геополітичну периферію світу, де вони були до світових війн, та кидаючи напризволяще цивілізований демократичний світ, зобов’язання захищати який Америка взяла на себе, ставши завдяки цьому найвпливовішою країною світу.

Вихід (або ні) США з НАТО; зупинка підтримки України одночасно з відновленням дружби з Росією; перегляд кордонів з Канадою; прямі перемовини з ХАМАС за спиною Ізраїлю; введення-невведення — і знову введення тарифів проти країн-союзниць — це лише кілька новин останніх днів. На тлі цих новин ціни на яйця, які замість Ілона Маска злетіли у космос, та державний секретар США, який з хрестом на лобі озвучує російські наративи у прямому етері про те, що війна РФ проти України — це проксі-війна між США та РФ, здаються чимось не дуже значним.

Навіщо він це робить?

Є думка, що Трамп — божевільний, мстивий нарцис і не розуміє наслідків своїх дій. З іншого боку трампісти вірять, що лише посланий Богом Трамп перебудовує неефективний світовий порядок, створений “ліваками-лібералами-соросятами”, і на руїнах цього порядку одного дня ми заживемо краще (якщо виживемо). Де необхідність дружби з РФ пояснюється як єдина можливість уникнути ядерної війни та геополітичною стратегією — відірвати РФ від Китаю. 

Політичний стиль поведінки Трампа, яку одні пов’язують з психічними або віковими змінами, інші – його провідною рисою особистості, насправді є лише інформаційною ширмою. Насправді Дональд Трамп — людина прагматична. Його мета – влада, слава та гроші.

Щоб стати президентом та збудувати персоналістський автократичний режим, колишній бізнесмен-ліберал з Нью-Йорка, Трамп використовує будь-які ідеї, що знаходять підтримку виборця: традиційні консервативні ідеї, фашизм та модний у Кремнієвій долині неореакційний рух. 

Завдяки алгоритмам соцмереж, кожна авдиторія отримає потрібні саме їй меседжі, турботливо доставлені компаніями техноолігархів, які поспішили на інавгрурацію президента.

Якщо відкинути інформаційний шум, який є димовою завісою, то побачимо, що шоу Трампа — це політична стратегія, призначена для мінімізації підзвітності, яка залишає критиків президента деморалізованими та дезорієнтованими, нездатними зрозуміти, як діяти. Поки всі обговорюють перейменування Мексиканської затоки та фото в короні, поширене офіційними акаунтами Білого дому,  будується відкрита корупція в інтересах Трампа та його оточення.

За даними Independent,  компаніям Маска надано або обіцяно 21 мільярд доларів у федеральних контрактах, включно з понад 20 млрд доларів, що були сплачені або обіцяні NASA компанії SpaceX, і 5,6 млрд доларів, що були обіцяні Міністерством оборони.

Маск збирається розпочати скорочення Комісії з цінних паперів та бірж, яка оштрафувала його й Tesla, та розслідує передбачувані правопорушення, пов’язані з придбанням ним Twitter у 2022 році. Мільярдер та його оперативники також переглядають дані та рекомендують зміни в Міністерстві сільського господарства США та Міністерстві праці, які досліджували компанії Маска.

Маск оголосив, що він демонтував Раду з фінансового захисту споживачів, яка регулює цифрові платіжні системи, такі як та, на яку Маск хоче перетворити X. 

Чистка агентів ФБР та Міністерства юстиції, які розслідували наслідки першого президентства Трампа та показове помилування нападників на Капітолій, демонструють, що закон не має значення, якщо ти відданий Трампу.

Трамп осмислено будує авторитарну корупційну державу під себе, знищуючи  механізми стримування виконавчої влади, що закладені в конституційній системі США. Як король підписує укази, не обтяжуючи себе законодавчими ініціативами, які потрібно проводити навіть через підконтрольний Конгрес.

За визначенням Френсіса Фукуями, в США зараз відбувається репатримоніалізація — відступ від сучасної безособової держави, яка діє в інтересах власних громадян незалежно від їхнього статусу, назад у патримоніалізм — систему, в якій уряд розглядався як продовження сім’ї та роду правителя, де власність держави і власність правителя — це єдине ціле. Трамп будує режим, як в РФ, знищуючи державний апарат і правові інституції, які б могли обмежити його на шляху власного збагачення та безмежної влади.

Фукуяма вважає, що у світі зараз триває боротьба між злочинними угрупованнями, що борються за територію, і рекетом, що “кришує”, а не боротьба ідеологій.

З цим важко сперечатися, коли президент США, попри законодавчі зобов’язання цієї країни щодо НАТО, каже, що не буде захищати партнерів у НАТО, якщо ті не заплатять, а з України – жертви немотивованої російської агресії — вимагає грошей, називаючи винною, що цієї агресії не уникла, паралельно засипаючи компліментами РФ, погрожуючи Канаді та Гренландії захопленням.

Багато кому хочеться вірити, що є якийсь таємний план.

План є, і він не таємний: безмежна влада Дональда Трампа й тих, кому він цю владу надасть, а всі інші — лише мовчазні виконавці.

Ми будемо жити так, поки Дональд Трамп буде президентом США та матиме безпрецедентну владу. Поки віданні йому республіканці контролюють Сенат і Конгрес. Жити у заручниках авторитаризму однієї людини, яка керує наймогутнішою (поки що) державою в світі. Жити та намагатися протистояти… і вижити.

Раптове звернення Михайла Федорова напередодні голосування за його наступника в МО викликало очікуваний ажіотаж – адже він перший з владної команди, хто прямо закликав до проведення виборів під час війни, критикуючи систему управління державою – яку ж сам 7 років допомагав створювати. І цим дещо нагадав ще одного напівміфічного персонажа української політики – народного улюбленця та “реального” кандидата на виборах 2019 року, Василя Голобородька.

Нова хвиля обговорень інтерв’ю Олі Полякової Раміні Есхакзай вкотре оголила прірву між привілейованим прошарком українського шоубізнесу та реаліями війни. Заява співачки про те, що Україна нібито перетворилася на “концтабір”, а вона сама стала жертвою “хейту”, викликала закономірне обурення.

У далекому 2017-му співак Дорн дав інтерв’ю «хорошому русскому» Дудю. Дорн назвав війну Росії проти України «ссорой двух братьев». Та додав «младшие братья сказали “нет” всему от старшего брата, “хотим все свое”». Молодшими братами Дорн назвав українців – типовий меншовартісний світогляд, який десятиріччями Росія нав’язувала українцям. Це вже було після анексії Росією Криму та початку війни на Донбасі.

Раптова відставка уряду, яка пішла не за планом, протести реакція на спробу відставкою уряду замаскувати усунення популярного міністра, заміна головнокомандувача як спроба “домовитись посередині” з громадянським суспільством і нарешті відкликання посла зі США з негайним врученням їй підозри – в будь-який інший час такий вир подій міг би викликати припущення про те, що у владі триває серйозна криза, яка перекроїть політичний ландшафт України на наступні роки.

10 липня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив Петрові Порошенку в позові про скасування указу про накладення санкцій. Для багатьох це було очікувано – зокрема через політизованість справи і можливі наслідки для суддів від скасування указу Володимира Зеленського проти людини, яку він досі бачить своїм головним опонентом, наче вони обидва досі на стадіоні у 2019 році. Тим більшим сюрпризом став унікальний розкол між суддями.