Засновнику WikiLeaks Ассанжу відклали екстрадицію до США
Джерело: The Guardian
Високий суд Лондона поставив низку умов американському уряду для екстрадиції Джуліана Ассанжа – засновника Wikileaks, якого у США звинувачують у шпигунстві. На виконання цих умов дали три тижні, і, якщо умови не будуть виконані, Ассанжу дозволять подати апеляцію проти екстрадиції.
У рішенні суду зазначається, що, у випадку екстрадиції, США повинні гарантувати, що Ассанж не постраждає під час судового процесу через свою національність (Ассанж є громадянином Австралії), що він зможе посилатись на Першу поправку Конституції США, яка гарантує свободу слова, а також, що йому не загрожуватиме смертна кара.
Якщо Велика Британія не отримає цих гарантій до 16 квітня – Ассанжу дозволять подати апеляцію.
У випадку, якщо до цього часу США погодяться на умови британського суду, сторонам буде запропоновано подати додаткові письмові заяви щодо дозволу на апеляцію з іншим слуханням, попередньо призначеним на 20 травня.
Якби не сьогоднішнє рішення суду, то Ассанжа б екстрадували до США протягом кількох днів.
Протягом дводенних слухань адвокати Ассанжа стверджували, що звинувачення проти засновника WikiLeaks – політично мотивовані, і запит про екстрадицію – незаконний.
ДОВІДКА: У США Джуліану Ассанжу висунуто 18 звинувачень, з яких 17 – звинувачення у шпигунстві, та одне – у незаконному використанні комп’ютера через публікацію секретних документів про дії США в Афганістані та Іраці.
Прокурори США наполягають, що Ассанж допоміг колишній американській військовослужбовиці Челсі Меннінг викрасти воєнні документи, які згодом опублікували на WikiLeaks.
За всіма звинуваченням Ассанжу у США загрожує 175 років ув’язнення. Аби уникнути екстрадиції, Ассанж 7 років жив у посольстві Еквадору у Лондоні, а останні 5 років – у в’язниці.
Всі ці роки захист Ассанжа стверджує, що екстрадиція означатиме покарання за політичні погляди та порушення права на свободу слова.
- Суддя, яка головує у справі про неналежне поводження колишнього президента Дональда Трампа із секретними документами, відхилила одне з клопотань про зняття з нього звинувачень.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.