Зеленський провів розмову з еміром Катару: обговорили гуманітарну співпрацю

Джерело: Володимир Зеленський/Twitter

22 жовтня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з еміром Катару шейхом Тамімом бін Хамадом Аль Тані. Глава Української держави зокрема Катару за гуманітарну допомогу й важливу посередницьку роль у поверненні на незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей.

Очільник держави наголосив, що Україна рішуче налаштована продовжувати співпрацю задля повернення наших дітей додому.

Ми також обговорили ситуацію на Близькому Сході й погодилися з важливістю деескалації конфлікту, пошуку миру та захисту цивільних. Відзначив критичну необхідність безперервної роботи гуманітарних коридорів для евакуації цивільних і доправлення гуманітарної допомоги, — зазначив Зеленський.

Також він зауважив, що у цей важкий час участь країн Затоки у “Формулі миру” залишається надзвичайно важливою. Зеленський висловив вдячність Катару за долучення до попередніх раундів переговорів щодо “Формули миру”, а також за готовність взяти участь у зустрічі на Мальті наступного тижня.

Зазначимо, нещодавно Катар домовився про повернення незаконно депортованих до РФ українських дітей. Наголошується, що це перший крок у реалізації механізму, створеного Дохою у співпраці з обома сторонами. Дипломати сподіваються допомогти повернути додому ще більше дітей у майбутньому, зазначив офіційний представник Катару.

Сили оборони офіційно відійшли з Сіверська задля збереження особового складу та боєздатності. Водночас місто й надалі перебуває під вогневим контролем українських військ.

Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.