Зеленський провів Ставку: обговорили постачання САУ «Богдана» на фронт

Джерело: Володимир Зеленський/Фейсбук

9 вересня президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача ЗСУ, під час якого сторони зокрема обговорили забезпечення української армії на фронті та захист об’єктів енергетики від російських обстрілів.

Провів Ставку. Кілька ключових питань. Захист енергетики від російських ударів. Захист наших позицій на фронті. Детально розібрали постачання у війська артилерії, включаючи “Богдани”, та забезпечення наших бригад технікою.

Також стосовно енергетики, за словами глави держави, “є чіткі терміни та вимоги по кожному обʼєкту, по фізичному захисту й по прикриттю з повітря”.

Потрібен абсолютно такий же чіткий підхід до реалізації всіх необхідних заходів. Відповідальність за це виключно персональна – і за будівництво захисту, і за роботу ППО. Детально працюємо й щодо комплектації наших бойових бригад та бригад резерву, – додав Зеленський.

Довідка. САУ “Богдана” – сучасна українська розробка, призначена для ураження артилерійськими снарядами на великих відстанях. Її розробка розпочалася у 2018 році, а перший прототип представлено у 2020 році. “Богдана” стала першим вітчизняним самохідним гаубичним комплексом, який використовує калібр 155 мм, стандартний для НАТО.

Основні технічні характеристики:

  • Калібр: 155 мм (відповідає стандартам НАТО)
  • Дальність стрільби: до 42 км (з використанням активно-реактивних снарядів)
  • Маса снаряда: близько 43 кг
  • Тип шасі: автомобільне шасі 6×6 КрАЗ або інше важке шасі
  • Швидкість пересування: до 80 км/год на шосе
  • Екіпаж: 5 осіб
  • Система автоматичного заряджання: є, що збільшує швидкість вогню та ефективність на полі бою
  • Темп стрільби: до 6 пострілів за хвилину

“Богдану” наразі виробляють в обмеженій кількості, оскільки установка пройшла державні випробування та перебуває на стадії вдосконалення і серійного виробництва. До початку широкомасштабної війни кількість випущених одиниць була обмеженою, однак після 2022 року темпи виробництва зросли. Точна кількість вироблених одиниць не розголошується, але є відомості, що “Богдану” активно використовують у Збройних Силах України під час оборони від російської агресії.

“Богдана” розрахована на роботу із широким спектром боєприпасів стандарту НАТО. Має високу мобільність завдяки шасі, що дозволяє швидко змінювати позиції після стрільби.

Ефективно використовувалася під час бойових дій у 2022-2023 роках, зокрема під час боїв за острів Зміїний.

Ця САУ є важливим компонентом модернізації української артилерії та відповідає міжнародним стандартам, що робить її конкурентоспроможною на світовому ринку.

  • 18 квітня президент Володимир Зеленський оприлюднив щоденний звіт стосовно безпекової ситуації в Україні, повідомивши про здобутки українського ОПК. Він повідомив, що Україна вперше випустила десять САУ “Богдана”.
  • Олександр Камишін повідомив, що на 2024 рік у своєму розпорядженні Україна має $6 млрд на закупівлю озброєння. Натомість виробничі можливості української оборонної промисловості утричі вищі за такий бюджет.
  • Міністр оборони України Рустем Умєров під час британсько-української конференції з оборонної промисловості у Києві повідомив, що метою Міноборони на 2024 рік є локалізація виробництва озброєнь в Україні.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.