Зеленський провів зустріч з Дудою: обговорили потреби Сил оборони України
Джерело: Володимир Зеленський/X
8 липня, під час візиту до Варшави, президент Володимир Зеленський провів зустріч із главою Польщі Анджеєм Дудою.
I had a meeting with the @prezydentpl, Andrzej Duda.
I informed him about the Russian attacks and discussed what is needed to provide greater protection for our people. Enhancing defense cooperation and addressing the needs of the Ukrainian Defense Forces are top priorities. We… pic.twitter.com/GbNIkUnRdc
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) July 8, 2024
Український президент поінформував колегу про наслідки російського масованого удару по Україні 8 липня.
Зазначається, що сторони обговорили, що необхідно, аби забезпечити більше захисту населенню України.
Оборонна співпраця та потреби Сил оборони України – основні пріоритети. Відзначили важливість інавгураційного Саміту миру, а також безпекової угоди між Україною та Польщею, – зазначив Зеленський. – Віримо у мирну, сильну Україну разом із мирною, сильною Польщею. Українська армія захищає безпеку Польщі та всієї Європи. І ми вдячні, що Польща нам допомагає.
Зауважимо, 8 липня Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві угоду про гарантії безпеки.
Ця угода – вперше серед подібних – передбачає можливість перехоплення ракет і дронів у повітряному просторі України, запущених у напрямку Польщі.
Також угода передбачає створення “Українського легіону” для підготовки особового складу Сил безпеки і оборони України на території Польщі. До цього легіону зможуть приєднатися громадяни України, які тимчасово перебувають у Польщі та інших країнах.
Іншим аспектом угоди є співпраця в оборонній промисловості, що включає розміщення виробництв польських оборонних компаній в Україні та розгляд можливостей для спільного оборонного виробництва.
Польща також планує розширити свою допомогу Україні через логістичний центр POLLOGHUB та співпрацю з ЛитПолУкрбригом для підтримки українських Збройних сил.
Угодою передбачено поглиблення співпраці в різних невійськових сферах, таких як розвідка, кібербезпека, морська та інформаційна безпека, а також захист критичної інфраструктури. Окремі блоки угоди стосуються економічного відновлення, прикордонної інфраструктури та розвитку транзитного потенціалу.
Політична співпраця між Україною та Польщею охоплює питання євроінтеграції, реалізацію Української формули миру, санкційну політику, відшкодування збитків, завданих Україні, та притягнення агресора до відповідальності.
Польща підтверджує свою підтримку членства України в ЄС і НАТО.
- Через ранкові атаки РФ по цивільній інфраструктурі України наша держава ініціює скликання надзвичайного засідання Ради безпеки ООН.
- 8 липня росіяни вкотре масовано атакували Україну 40 ракетами різного типу. Внаслідок масованої атаки РФ по Києву зафіксовано падіння уламків в п’яти районах.
- Внаслідок атаки ЗС РФ по дитячій лікарні “Охмадит” в Києві пошкоджено онкологічне відділення та токсикологічний корпус, де діти перебували на діалізі (штучно підтримували роботу нирок). Руйнувань зазнали реанімаційні та операційні.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.