Зеленський: Україна погодиться на режим припинення вогню, коли отримає достатньо зброї
Джерело: Володимир Зеленський в інтерв’ю Лексу Фрідману
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна погодиться на режим припинення вогню у повномасштабній війні з РФ, якщо західні партнери постачать Києву достатньо озброєння для відбиття майбутніх російських атак.
Якщо зупинка вогню працюватиме, ніхто не має наміру використовувати цю зброю. Але вона має залишитися, а не як раніше, за всієї поваги до США. Я не хочу, щоб ситуація повторилася, як було з Байденом… Звичайно, ми будем раді, якщо ви дасте нам ще більше і будете разом з нами пліч-о-пліч, — пояснив глава Української держави.
Він також зауважив, що лише вступ до НАТО засвідчить сильні гарантії безпеки, “для всіх людей, для нас, частина гарантії безпеки”.
Американський інтерв’юер Лекс Фрідман записав подкаст із президентом України Володимиром Зеленським тривалістю три з половиною години.
Я мав чудову розмову з Володимиром Зеленським. Епізод подкасту вийде в понеділок. Три з половиною години, – зазначив він.
Своєю чергою, Зеленський зауважив, що розповів “про силу наших людей, джерела злочинної російської агресії та нашу готовність працювати разом із президентом Трампом і всіма партнерами, щоб установити надійний і тривалий мир”.
Додамо, про готовність Кремля до переговорів раніше заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв після зустрічі із головою КНР Сі Цзіньпіном.
Медведєв зауважив: Москва розпочне діалог, якщо Київ прийме “реалії”, та врахує умови, озвучені раніше главою РФ Володимиром Путіним.
Путін у червні висунув низку умов для початку переговорного процесу. Зокрема: виведення українських військ з територій, які Росія частково окупувала, але не контролює повністю.
18 жовтня на зустрічі із журналістами країн БРІКС Путін заявив про готовність обговорювати завершення війни на умовах, запропонованих навесні 2022 року. Згодом, 24 жовтня, після саміту БРІКС у Казані, він знову наголосив на відкритості до переговорів, включаючи можливість “розумних компромісів”. 5 листопада Путін повторив, що Росія готова до діалогу, а 7 листопада на засіданні клубу “Валдай” він привітав Дональда Трампа з перемогою на виборах президента США, зазначивши, що намір Трампа завершити війну “вартий уваги”.
Президент України Володимир Зеленський, який раніше заявляв про необхідність повернення до кордонів 1991 року для початку переговорів, у листопаді припустив, що окуповані території можна буде повернути дипломатичним шляхом. Однак він наголосив, що припинення вогню можливе лише у разі отримання Україною запрошення до НАТО. Міністерство закордонних справ України підтримало цю позицію, заявивши, що членство країни у НАТО є єдиним гарантом миру. Усі інші гарантії безпеки відкинуто.
Своєю чергою, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники. За його словами, це необхідно, щоб Київ зміцнив свої позиції на полі бою та здобув перевагу у перемовинах.
- Якщо між Києвом та Москвою укладуть будь-яку угоду про припинення вогню, країни Європи можуть направити в Україну свої війська, повідомили на умовах анонімності одразу два джерела під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що проходив 3-4 грудня в Брюсселі.
- Високопосадовець НАТО підтвердив, що Франція та Велика Британія розмірковують над тим, аби розмістити свої війська в Україні.
- Раніше Le Monde інформувала про те, що Франція та Британія планують очолити військову коаліцію в Україні та відновили дискусії про можливе розміщення своїх військ в Україні.
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем спрогнозував “рекордний потік озброєння” Україні вже найближчими днями.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 липня. На даний час загалом відбулося 152 бойових зіткнення.
Президент США Дональд Трамп розглядає можливість конфіскувати близько $5 млрд російських активів за кордоном і передати їх Україні.
В Україні з’явилися нові боєприпаси, що дозволяють ефективно боротися з дронами за допомогою стандартних автоматів. Оборонний кластер Brave1 ініціював розробку антидронових набоїв, що в рази підвищують шанси військових уразити рухому ціль.
У тимчасово окупованому Криму за перше півріччя 2025 року правозахисники зафіксували 65 затримань, зокрема 15 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. За аналогічний період 2024 року підтвердили 71 випадок (21), а у 2023 – 101 (66).