Зеленський відвідає Іспанію 27 травня: заплановано підписання безпекової угоди

Джерело: Reuters

Президент Володимир Зеленський зустрінеться з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом у Мадриді 27 травня. Сторони мають намір підписати угоду щодо гарантій безпеки для України. Текст документа погодили 7 травня.

Лідери проведуть пресконференцію після зустрічі.

Зеленський також планує зустрітися з королем Іспанії Феліпе VI, повідомили у королівському дворі.

15 травня глава Української держави переніс усі найближчі закордонні візити, включно з поїздкою до Іспанії, яка була запланована на 17 травня через наступ Росії на півночі Харківщини.

Очікувалося, що Зеленський підпише з Санчесом двосторонню угоду про співпрацю у галузі безпеки та відвідає Португалію.

Разом з іншими країнами Європейського Союзу Іспанія зобов’язалася підтримати Україну фінансовою та військовою допомогою після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

Згідно з проєктом документа, запланований візит Зеленського мав збігтися з обіцянкою ЄС довгострокової підтримки безпеки для Києва.

7 травня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна спільно з Іспанією завершили переговори щодо тексту угоди про гарантії безпеки.

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес у телефонній розмові з Зеленським підтвердив свою участь в інавгураційному Саміті миру. Глава держави висловив вдячність за активну підтримку Формули миру та її адвокацію серед країн Латинської Америки й Африки.

Зауважується, що сторони також відзначили завершення переговорів щодо тексту двосторонньої безпекової угоди в межах Вільнюської декларації країн G7. Окремо президент подякував за всю оборонну підтримку, зокрема в питаннях підсилення ППО. Під час розмови сторони також обговорили її продовження.

Нагадаємо, 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

Наступними документи підписали Німеччина, Франція, Данія, Канада, Італія, Нідерланди, Фінляндія та Латвія. Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Київ сподівається підписати подібні договори з більш ніж 30 державами.

28 квітня Зеленський повідомив, що нині Україна та США ведуть переговори щодо обсягів допомоги на наступні десять років у межах “найсильнішого” двостороннього договору в галузі безпеки.

Тоді як 1 травня, у своєму відеозверненні, президент зазначив, що Україна готує ще сім нових безпекових документів для нашої держави — двосторонніх угод про гарантії безпеки.

15 квітня Міністерство оборони повідомило про впровадження дроново-штурмових підрозділів.

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, чергова зустріч Контактної групи з питань оборони України є доказом того, що союзники Києва “не відволікаються” на конфлікт на Близькому Сході, як на те сподівався глава РФ Володимир Путін.

Попри домовленості, досягнуті під час зустрічі президентів США та Росії на Алясці, Вашингтон не відмовився від планів стримування Москви та підтримує створення в Європі нового військового блоку за участю України, поскаржився глава МЗС РФ Сергій Лавров.

Лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко повідомив, що фракція зареєструвала законопроєкти стосовно спрямування коштів військового збору на індексацію грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ.

На Закарпатті викрили депутата районної ради за підозрою в організації незаконного каналу переправлення військовозобов’язаних чоловіків через державний кордон до Румунії.