Зеленський заявив, що не погодиться на жодні ультиматуми Росії

Президент України Володимир Зеленський заявив, що не погодиться на ультимативні вимоги Росії.

Під час відкриття новозбудованого комплексу посольства України в Туреччині президент Володимир Зеленський розповів про позицію України в переговорному процесі щодо наближення справедливого й тривалого миру.

Він також нагадав про ультиматуми, які висувала Росія Україні в лютому – березні 2022 року, зокрема в Стамбулі.

“Якщо ми в найскладніший момент не пішли на всі ці ультиматуми, звідки таке відчуття, що зараз Україна на це піде? Жодних домовленостей під час зустрічі в Туреччині в нас із “рускімі” не було. Я як президент України нікому нічого не гарантував і нікому нічого не підтверджував. Тим більше йти на ультиматуми Росії не збирався й не збираюся”, – сказав Зеленський.

Водночас глава держави розповів про гарантії безпеки, яких потребує Україна. За словами Зеленського, Україна підтримує участь Туреччини в цьому процесі.

Він додав, що про це сьогодні буде говорити з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.

У столиці Саудівської Аравії завершились перемовини делегацій США та РФ, які обговорювали припинення війни в Україні.

20 жовтня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський анонсував нові пакети підтримки від партнерів, а також перемовини щодо санкцій проти РФ.

Новокуйбишевський нафтопереробний завод “Роснефти” 19 жовтня призупинив первинну переробку нафти після атаки дронів.

Сполучені Штати поки не приєдналися до ініціативи G7 щодо використання заморожених російських активів для фінансування України. Американські посадовці пояснили своє рішення ризиками для стабільності ринків.

Щоб Росія гіпотетично змогла повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області, їй доведеться воювати щонайменше до червня 2030 року. Про це свідчать розрахунки видання The Economist, котре проаналізувало темпи просування російської армії.

Румунія завершує розроблення оновленої Стратегії національної оборони на 2026–2030 роки, яку до 26 листопада мають розглянути Вища рада нацоборони (CSAT) та парламент.