«Зернове непорозуміння» Польщі з Україною розлютило Європу та стало подарунком для Путіна – CNN

Джерело: CNN

Цього тижня європейська підтримка України зіштовхнулася з несподіваним поворотом, оскільки Польща – досі найвірніший союзник Києва на континенті – здавалося, оголосила, що припинить надсилати озброєння.

Цей крок був зроблений після того, як президент Володимир Зеленський розкритикував Варшаву за те, що вона продовжує забороняти імпорт українського зерна, і є прикладом більш конфронтаційної поведінки уряду Польщі стосовно Києва напередодні виборів у країні.

Політичний театр підняв низку питань, найважливіше з них: чи стане це моментом, коли непохитне рішення Європи проти повномасштабного вторгнення Росії дасть тріщину?

Європейський Союз ввів тимчасову заборону на імпорт зерна з України в травні, щоб уникнути дешевого зерна, яке могло обвалити ринки Польщі, Угорщини та Словаччини. Минулого тижня ЄС призупинив дію заборони, викликавши гнів цих країн, які пообіцяли зберегти обмеження.

У Польщі залишилися тижні до національних виборів 15 жовтня, на яких правляча партія “Право і справедливість” (PiS) не відчуває впевненості. Кожен, хто стежить за європейською політикою, скаже вам, що сільське господарство неймовірно важливе. Фермери є мотивованими політичними агентами, а громадяни, як правило, дбають про продовольчу безпеку, іноді непропорційно та нераціонально. І PiS потребуватиме сільських голосів, щоб залишитися при владі.

Тому цілком зрозуміло, що польський уряд захоче зробити націоналістичний жест. Однак це непорозуміння вийшло з-під контролю, коли Зеленський заявив на Генеральній асамблеї ООН: “Нам тривожно спостерігати, як дехто в Європі, деякі наші друзі в Європі, розігрують солідарність у політичному театрі, створюючи трилер із зерном”.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький наступного дня відповів у соціальних мережах, зазначивши, що Варшава більше не передає зброю Україні, тому що зараз озброює власну армію.

Відтоді Польща відмовилася від цих коментарів, пообіцявши, що все одно надішле озброєння, яке вже зобов’язалася надати. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що слова його прем’єр-міністра були “інтерпретовані якнайгірше з можливих”.

Одначе, суперечка порушила важливі питання щодо єдності Європи.

Першим і найважливішим моментом є те, що жоден європейський посадовець серйозно не вірить у різку зміну політики щодо підтримки України, особливо з боку Польщі.

Це все вибори… фермери є виборцями PiS, – зазначило високопоставлене джерело в європейській обороні. – Польща продовжить постачати зброю Україні. Скільки потрібно. У мене в цьому немає жодних сумнівів, – пояснив представник НАТО. – Поляки життєво зацікавлені в тому, щоб Україна виграла цю війну, інакше вони безпосередньо зіштовхнуться зі своїм заклятим ворогом (Росією), але зараз вони повинні грати м’язами через вибори, — каже посадовець ЄС.

Попри очікування, що це весь шум, спрямований на внутрішню аудиторію, наразі складно переоцінити рівень гніву на Польщу.

Високопоставлений дипломат ЄС сказав CNN: “Україна вже запропонувала Польщі рішення щодо зерна. Ось чому вони так розлючені на Польщу. Як і 24 країни-члени, які протягом 18 місяців зазнавали знущань з боку Польщі за недостатню підтримку України”.

Цю думку підтримали джерела в НАТО, інституціях ЄС і національних столицях по всій Європі.

Найсерйознішим висновком з усього цього є те, що це може означати для України в довгостроковій перспективі. Зараз Захід докладає величезних зусиль, щоб інтегрувати Україну в свої інститути. Країна намагається приєднатися до ЄС і НАТО, що має одностайну підтримку.

Однак ця підтримка вже супроводжується застереженнями та умовами. Більшість країн-членів ЄС погоджуються з тим, що для того, щоб пристосуватись до України, знадобиться суттєва реформа функціонування ЄС.

Якби Україна приєдналася за нинішніх обставин, значна частина фінансування, яке нині надходить державам-членам у формі субсидій, зокрема й для сільського господарства, натомість пішла б в Україну. Спробуйте продати це польським фермерам, зауважили у CNN.

Нинішні структури ЄС також нададуть новому члену величезний вплив в установах, а саме в парламенті та раді держав-членів.

Коли справа доходить до НАТО, є члени альянсу, яким не подобається ідея про те, що країна, яка буквально перебуває у стані війни, має доступ до механізму статті 5 – “всі за одного і один за всіх”.

Багато країн НАТО не особливо люблять витрачати гроші на оборону для себе, не кажучи вже про один одного.

Остання причина, через яку посадовці по всій Європі обурені подіями цього тижня, полягає в тому, що президент Росії Володимир Путін здійснив пропагандистський переворот.

Речник Кремля Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання про суперечку, сказав, що “є певна напруга між Варшавою та Києвом. Ми прогнозуємо, що ця напруженість зростатиме”.

Російську дезінформаційну війну дипломати часто описують як гру з нульовою сумою: те, що погано для Заходу, добре для Росії. Публічні суперечки між Заходом дозволяють легко стверджувати, що Захід розділений, а розділений Захід, безперечно, добре для Кремля.

Зауважимо, 20 вересня заступник міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка заявив, що Україна хоче уникнути судової тяганини в рамках СОТ і досягти порозуміння з країнами-сусідами шляхом переговорів.

Згодом міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що Варшава готова до пошуку компромісу у питанні імпорту української агропродукції.

  • Моравецький додав відеоролик правлячої партії “Право і Справедливість”. У ньому глава уряду підкреслив, що Польща прийняла мільйони біженців з України. Утім, країна прагне захистити інтереси польського села.
  • Міністр економічного розвитку та технологій Польщі Вальдемар Буду заявив, що країна планує продовжити заборону на імпорт українського продовольства після 15 вересня. Польща вже готує відповідний проєкт рішення.
  • Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що п’ять країн ЄС, де до 15 вересня діє заборона на імпорт українського збіжжя (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія), мають різні погляди на продовження заборони на імпорт українського агропродовольства.

Генерал-лейтенант Олександр Павлюк, командувач Сухопутних військ Збройних Сил України, повідомив, що за тиждень з 18 по 24 липня підрозділи РЕБ зірвали майже 8 тисяч завдань ворога із застосування розвідувальних БпЛА та FPV-дронів.

Станом на 22:00 в п’ятницю, 26 липня, від початку доби по всій лінії фронту кількість бойових зіткнень збільшилась до 107.

Румунія заявила, що виявила на своїй території фрагменти російських безпілотників, проте в НАТО стверджують, що не бачать ознак навмисного нападу на територію Альянсу.

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко привіз українським захисникам на Харківщину нову партію техніки, зокрема дрони, системи радіоелектронної боротьби, командно-штабні машини та техніку для будівництва фортифікацій.

Протягом дня, 26 липня, армія РФ здійснила 16 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Загалом зафіксовано 69 вибухів.