ЗМІ: Більшість країн НАТО витрачають на оборону понад 2% ВВП

Джерело: The Telegraph

У 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три.

У виданні пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.

Серед країн, котрі не досягли позначки 2%, згадано Італію, Іспанію та Канаду. Проте, й вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. Тоді як США цього року витрачають на оборону 3,38% – менше, ніж торік.

Водночас країни, розташовані найближче до РФ, зазвичай, витрачають найбільше на оборону.

Так, Естонія витрачає у відсотковому відношенні до ВВП навіть більше, ніж США – 3,43%, своєю чергою, Польща, яка була дуже войовничо налаштована щодо російської загрози, витрачає 4,12%, що вище за 3,9% попереднього року. Витрати Великої Британії зросли з 2,07% ВВП у 2023 році до 2,33% торік. Також міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.

Окрім того, Міністерство оборони Чехії повідомило, що уряд країни офіційно виконав свою обіцянку витрачати 2% ВВП на оборону, відповідно до мінімальних вимог НАТО.

Разом з тим, раніше Reuters інформувало, що НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.

19 серпня сестра лідера КНДР Кім Чен Ина Кім Йо Чжон заперечила заяву українського президента Володимира Зеленського про плани Пхеньяна направити до Росії до 50 000 додаткових військових для участі у війні.

19 серпня президент Володимир Зеленський назвав головним завданням міністра оборони Євгенія Хмари “реальне налаштування” системи оборони, виробництва, закупівель і постачання у війська.

Кримськотатарський ресурсний центр повідомив про проведення двох обшуків у будинках кримських татар на території тимчасово окупованого Криму.

Уряд Швейцарії продовжив дію статусу S для українських переселенців ще на один рік, оскільки не побачив ознак довгострокової стабілізації ситуації в Україні. Однак обмеження застосовуватимуться до певних груп.

На московських АЗС знову запровадили обмеження на відпуск бензину та дизельного пального. Це відбувається попри заходи російської влади щодо стабілізації забезпечення столиці шляхом перерозподілу ресурсів з інших регіонів.