ЗМІ: Більшість країн НАТО витрачають на оборону понад 2% ВВП
Джерело: The Telegraph
У 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три.
У виданні пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.
Серед країн, котрі не досягли позначки 2%, згадано Італію, Іспанію та Канаду. Проте, й вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. Тоді як США цього року витрачають на оборону 3,38% – менше, ніж торік.
Водночас країни, розташовані найближче до РФ, зазвичай, витрачають найбільше на оборону.
Так, Естонія витрачає у відсотковому відношенні до ВВП навіть більше, ніж США – 3,43%, своєю чергою, Польща, яка була дуже войовничо налаштована щодо російської загрози, витрачає 4,12%, що вище за 3,9% попереднього року. Витрати Великої Британії зросли з 2,07% ВВП у 2023 році до 2,33% торік. Також міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.
Окрім того, Міністерство оборони Чехії повідомило, що уряд країни офіційно виконав свою обіцянку витрачати 2% ВВП на оборону, відповідно до мінімальних вимог НАТО.
Разом з тим, раніше Reuters інформувало, що НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
Проблеми з пальним у Росії знову загострилися після нових ударів Збройних сил України по нафтопереробних заводах. Обмеження на продаж бензину на автозаправних станціях поширилися щонайменше на 16 російських регіонів.
У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.
Постачання російської нафти впало до мінімуму з травня. Ключові порти на Балтиці та Чорному морі працювали значно нижче своїх можливостей.
У Херсоні внаслідок російської атаки FPV-дрона зазнала поранень журналістка Олена Гнітецька, котра співпрацює з місцевими ЗМІ. У медійниці діагностували закриту черепно-мозкову травму і контузію.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія готується не до миру, а до подальшої ескалації, та закликав міжнародну спільноту посилити санкційний тиск і підтримку України системами ППО.