ЗМІ: Більшість країн НАТО витрачають на оборону понад 2% ВВП

Джерело: The Telegraph

У 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три.

У виданні пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.

Серед країн, котрі не досягли позначки 2%, згадано Італію, Іспанію та Канаду. Проте, й вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. Тоді як США цього року витрачають на оборону 3,38% – менше, ніж торік.

Водночас країни, розташовані найближче до РФ, зазвичай, витрачають найбільше на оборону.

Так, Естонія витрачає у відсотковому відношенні до ВВП навіть більше, ніж США – 3,43%, своєю чергою, Польща, яка була дуже войовничо налаштована щодо російської загрози, витрачає 4,12%, що вище за 3,9% попереднього року. Витрати Великої Британії зросли з 2,07% ВВП у 2023 році до 2,33% торік. Також міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.

Окрім того, Міністерство оборони Чехії повідомило, що уряд країни офіційно виконав свою обіцянку витрачати 2% ВВП на оборону, відповідно до мінімальних вимог НАТО.

Разом з тим, раніше Reuters інформувало, що НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.

Україна та Литва підписали Спільну декларацію про захист, повернення, реабілітацію та реінтеграцію українських дітей, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за результатами зустрічі з литовським колегою Кястутісом Будрісом.

Правоохоронці викрили масштабну схему дезертирства. Схема діяла у чотирьох областях, тоді як сума за “послугу” коливалася від 8 до 15 тисяч доларів з однієї особи.

11 травня лідер фракції “Євросолідарність” Петро Порошенко заявив про необхідність змін у розподілі фінансування сектору безпеки та оборони, наголосивши на пріоритеті підрозділів, котрі виконують бойові завдання.

Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що європейським країнам варто почати прямі контакти з Москвою щодо війни РФ проти України.

11 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення князівств Андорра та Монако щодо готовності приєднатися до розширеної часткової угоди про створення Спецтрибуналу щодо злочину російської агресії проти України.