ЗМІ: У Криму другий день поспіль відсутні популярні марки бензину
Джерело: Крим.Реалії
У тимчасово окупованому Криму вже другий день спостерігається відсутність бензину популярних марок А92 та А95 через нестабільну роботу переправи у Керченській протоці внаслідок шторму.
Як повідомив один із кримських активістів громадської кампанії #LiberateCrimea на умовах анонімності, це свідчить про відсутність будь-яких значних запасів пального на Кримському півострові.
Це підтверджує наші спостереження, що на півострові немає жодних значних запасів пального, зокрема бензину. І в цьому не стільки недопрацювання окупаційної влади Криму, скільки успішна робота ЗСУ, які своїми точними ударами знищили практично всі паливні сховища в Криму, – розповів активіст.
Як зазначається, повітряні атаки військових на паливні об’єкти в анексованому Криму зі сторони ЗСУ стали значно регулярнішими, що створює великі проблеми для російської влади Криму, зокрема часто призводить до дефіциту бензину на півострові.
За даними Reuters, минулого року обсяги переробки нафти на російських НПЗ впали до мінімуму за 12 років. Це сталося після низки ударів українських дронів, котрі вивели з ладу щонайменше десять великих заводів. Деякі з них простоювали місяцями.
Зокрема влітку 2025 року на ремонт стали Астраханський ГПЗ та Сургутський ЗСК “Газпрому”, а також Куйбишевський НПЗ “Роснафти”. Крім того, в червні скорочувала відвантаження пального Самарська група НПЗ.
Вперше обмеження на експорт бензину уряд РФ запровадив із 1 березня 2024 року. Винятки стосувалися постачань у межах міжурядових угод, вивезення пального для особистого користування та бензину, призначеного для міжнародної гуманітарної допомоги.
Дію ембарго тимчасово зняли з 20 травня до кінця липня 2024 року, тоді як з грудня 2024‑го експорт пального дозволяли лише виробникам.
Зауважимо, ще у лютому ЗМІ повідомляли, що показники перероблення нафти у РФ впали до найнижчого рівня після зупинки двох великих НПЗ, які атакували безпілотники.
Також британські розвідники оцінили, як атаки ЗСУ на російські нафтопереробні заводи вплинули на економіку РФ. Фахівці зауважили, що від 1 березня у Росії діє піврічна заборона на експорт бензину. Причина – необхідність стабілізувати ціни на внутрішньому ринку РФ на тлі зростання попиту.
Експерти наголосили, що Україна почала новий етап боротьби з російським агресором, атакуючи власними безпілотниками нафтопереробні заводи Росії.
Тоді ж стало відомо, що Росія збільшила імпорт бензину із сусідньої Білорусі, щоб зменшити ризик дефіциту на внутрішньому ринку через позапланові ремонти на російських нафтопереробних заводах після атак безпілотників, повідомили чотири джерела.
- За даними ЗМІ, Україна атакувала РФ за допомогою БпЛА, завдавши вагомої шкоди великому нафтопереробному заводу Росії.
- Також на одному із заводів у місті Слов’янськ-на-Кубані в Краснодарському краї РФ виникла пожежа внаслідок атаки дронів.
- В Росії вчергове було атаковано нафтопереробні заводи.
- У Рязанській області РФ було атаковано місцевий нафтопереробний завод.
- Удари безпілотників, які у січні щонайменше шість разів атакували об’єкти нафтогазової інфраструктури Росії, вдарили по експорту великих нафтових компаній країни-агресорки.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.