ЗМІ: У НАТО визначили принаймні дві «червоні лінії» для вступу у російсько-українську війну
Джерело: La Repubblica
НАТО у конфіденційний спосіб і без офіційних комунікацій встановило принаймні дві червоні лінії, за якими можливе пряме втручання військ альянсу у російсько-українську війну. Так, Захід може втрутитися у повномасштабну війну, якщо РФ залучить Білорусь до протистояння, або якщо росіяни атакують країни Балтії, Польщу чи Молдову.
Слід акцентувати, що на цей час немає оперативних планів, які передбачають відправку військ, а лише оцінки можливих планів на випадок надзвичайних ситуацій – справжній крайній засіб – на випадок, якщо у війні будуть залучені треті сторони.
Зауважується, що 100 тисяч військових готові втрутитися, якщо Путін залучить інші країни.
Так, перша “червона лінія” зосереджена на можливості прориву оборони Києва на північному напрямку з боку РБ. Мовиться зокрема про пряму або опосередковану участь третьої сторони, наприклад Білорусі.
Тактичний варіант нещодавно визнаний вірогідним кількома аналітиками союзників. Тоді Мінськ був би безпосередньо включений у військове протистояння. Білоруські війська та арсенал мали б вирішальне значення для Москви. І ця обставина могла тільки активізувати оборону на користь України, – зазначили джерела видання.
Тоді як друга “червона лінія” стосується військової провокації проти країн Балтії, Польщі або ж цілеспрямованого нападу на Молдову.
Це не обов’язково вторгнення, яке може відбутися після наступу на Одесу, але й просто військовий удар для перевірки реакції Заходу. Спроба також може бути зроблена для перевірки спроможності союзницького фронту реагувати у фазі можливої плутанини: сезон виборів у Європі та США може змусити Кремль подумати, що НАТО відволікається. Однак, зауважили у виданні, Альянс не захоче терпіти таку агресію.
Зауважимо, нещодавно глава Франції Емманюель Макрон закликав до посилення більш інтегрованої європейської оборони, зауважив, що континент не повинен стати васалом США, і окреслив своє бачення Європейського Союзу на глобальній арені.
Згодом канцлер Німеччини Олаф Шольц підтримав заяву Макрона щодо необхідності захисту Європи від загроз з боку Росії та Ірану.
- Президент Франції Емманюель Макрон повідомив своїм союзникам у НАТО, що у разі атаки Росії на війська Франції в Україні – це не викличе автоматичного втручання Альянсу або США.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Польська влада запровадила обов’язкові уроки початкового військового вишколу для школярів, які включають навчання стрільбі та базовим навичкам надання першої медичної допомоги. Як зазначили в уряді країни, це нововведення відповідає “зростаючій загрозі державній безпеці у зв’язку з війною РФ проти України” та зумовлене “нагальною необхідністю доповнити” навчальний процес темами, пов’язаними з обороною держави.
Кабмін України ухвалив рішення автоматично продовжити чинні бронювання через російську кібератаку на державні реєстри.
У Святвечір, 24 грудня, окупанти обстріляли Кривий Ріг. Внаслідок удару по житловому будинку загинув чоловік.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 16:00 24 грудня. Кількість бойових зіткнень з початку доби зросла до 179.
Україна отримала 1 мільярд доларів із запланованих 20 мільярдів, які будуть виділені Сполученими Штатами шляхом доходів від заморожених російських активів, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.