ЗМІ: У НАТО визначили принаймні дві «червоні лінії» для вступу у російсько-українську війну
Джерело: La Repubblica
НАТО у конфіденційний спосіб і без офіційних комунікацій встановило принаймні дві червоні лінії, за якими можливе пряме втручання військ альянсу у російсько-українську війну. Так, Захід може втрутитися у повномасштабну війну, якщо РФ залучить Білорусь до протистояння, або якщо росіяни атакують країни Балтії, Польщу чи Молдову.
Слід акцентувати, що на цей час немає оперативних планів, які передбачають відправку військ, а лише оцінки можливих планів на випадок надзвичайних ситуацій – справжній крайній засіб – на випадок, якщо у війні будуть залучені треті сторони.
Зауважується, що 100 тисяч військових готові втрутитися, якщо Путін залучить інші країни.
Так, перша “червона лінія” зосереджена на можливості прориву оборони Києва на північному напрямку з боку РБ. Мовиться зокрема про пряму або опосередковану участь третьої сторони, наприклад Білорусі.
Тактичний варіант нещодавно визнаний вірогідним кількома аналітиками союзників. Тоді Мінськ був би безпосередньо включений у військове протистояння. Білоруські війська та арсенал мали б вирішальне значення для Москви. І ця обставина могла тільки активізувати оборону на користь України, – зазначили джерела видання.
Тоді як друга “червона лінія” стосується військової провокації проти країн Балтії, Польщі або ж цілеспрямованого нападу на Молдову.
Це не обов’язково вторгнення, яке може відбутися після наступу на Одесу, але й просто військовий удар для перевірки реакції Заходу. Спроба також може бути зроблена для перевірки спроможності союзницького фронту реагувати у фазі можливої плутанини: сезон виборів у Європі та США може змусити Кремль подумати, що НАТО відволікається. Однак, зауважили у виданні, Альянс не захоче терпіти таку агресію.
Зауважимо, нещодавно глава Франції Емманюель Макрон закликав до посилення більш інтегрованої європейської оборони, зауважив, що континент не повинен стати васалом США, і окреслив своє бачення Європейського Союзу на глобальній арені.
Згодом канцлер Німеччини Олаф Шольц підтримав заяву Макрона щодо необхідності захисту Європи від загроз з боку Росії та Ірану.
- Президент Франції Емманюель Макрон повідомив своїм союзникам у НАТО, що у разі атаки Росії на війська Франції в Україні – це не викличе автоматичного втручання Альянсу або США.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
У посольстві РФ в Австралії заявили, що розгортання військових у складі міжнародної миротворчої місії в Україні може мати “серйозні наслідки”.
Американський винахідник та підприємець, а віднедавна очільник Департаменту ефективності уряду США, Ілон Маск назвав зрадником сенатора Марка Келлі, котрий закликав надалі підтримувати Київ у війні після візиту в Україну, відкинувши твердження про мир “за будь-яку ціну”.
У вересні 2024 року російська армія скинула понад 900 авіабомб уздовж лінії фронту в Україні. Ці керовані боєприпаси, що важать до трьох тонн і оснащені супутниковою навігацією, використовувалися для атак на важливі об’єкти – від штабів до логістичних центрів ЗСУ. Спершу Україна не могла ефективно їм протистояти, і наслідки були катастрофічними. Однак менш ніж за рік ситуація змінилася.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Молдова постає перед дедалі більш відвертими спробами Росії дестабілізувати країну. Про це він зазначив під час пресконференції з президенткою Молдови Маєю Санду.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 10 березня. З початку доби відбулося 126 бойових зіткнень.