Зміни клімату прискорили підвищення рівня моря – вчені

Джерело: Science Alert

За словами науковців, рівень моря у 2014-2016 роках піднявся на 15 міліметрів, що майже вдвічі більше, ніж прогнозували кліматичні моделі.

Хоча це зростання трохи перевищує довжину нігтя і може здатися несуттєвим, у глобальній перспективі – це страшний стрибок, спричинений особливо екстремальним кліматичним періодом, додали вчені.

Як розповіли у виданні, в 1993-му супутники NASA почали відстежувати підйом рівня моря. З того часу він піднявся на дев’ять сантиметрів.

Спираючись на довгострокові прогнози, дослідники підрахували, що в період з 2014 по 2016 рік рівень моря мав підніматися на чотири міліметри на рік. Утім, рівень моря піднявся на 15 міліметрів у цей період.

Нове дослідження групи океанографів з Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) пов’язало цей раптовий стрибок із феноменом Ель-Ніньо у Тихому океані. Зокрема він прискорив підвищення рівня моря через зміну характеру опадів та висихання басейну Амазонки.

Як повідомляється, Ель-Ніньо – це одна з фаз Південного коливання, нерівномірної зміни характеру вітру і температури поверхні моря, що коливається взад і вперед у тропічній частині Тихого океану. Зміна пасатів штовхає теплу воду або до західного узбережжя Америки (як це відбувається в Ель-Ніньо), або ж у бік Азії (у Ла-Нінья, протилежну фазу).

При цьому вказано, що два послідовні періоди Ель-Ніньо у 2014-2015 та 2015-2016 роках збіглися з підвищенням рівня моря на 15 міліметрів. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, Ель-Ніньо 2015-2016 років був особливо екстремальним, а 2016 став найспекотнішим в історії спостережень.

“Ці незвичайні явища Ель-Ніньйо вплинули на характер опадів у всьому світі, скоротивши запаси наземної води в басейні Амазонки і, тим самим призвівши до збільшення глобальної середньої маси океану”, – пояснили Вільям Лловел та його колеги у своїй статті.

Під час дослідження фахівці об’єднали дані з кількох супутників та глобального масиву океанських датчиків. Вони також проаналізували зміни температури океану, його маси та кількості води, що зберігається на суші у великих річкових системах, таких як басейн Амазонки. Він займає 35% американського континенту і є величезним водозабірним басейном, що складається з Амазонки та її приток.

Відтак, експертам вдалося встановити, що 80% підйому моря у 2014-2016 роках пов’язано зі збільшенням маси світового океану, оскільки Ель-Ніньо змінив характер опадів. У басейні Амазонки утримувалося менше води, але більше випадало над східною частиною моря і Аргентиною.

Ще одним фактором підвищення рівня моря стало танення льодовиків та інші зміни рівня води на суші. Але саме лише висихання басейну Амазонки сприяло підвищенню рівня океану на п’ять міліметрів.

20% підвищення рівня моря, що залишилися, пов’язані з розширенням океану внаслідок його нагрівання.

Уряд Кіра Стармера опинився під тиском через відмову засудити ультиматум Дональда Трампа щодо Ірану. Британські законодавці вимагають негайно заборонити США використовувати авіабази королівства для можливих атак на цивільні об’єкти.

Після заклику прем’єра Пакистану Шехбаза Шарифа до 14-денної паузи в бойових діях, Іран надав перший стриманий, але позитивний відгук. Поки Дональд Трамп зважує доцільність відтермінування своїх ударів, у Тегерані підкреслюють свою рішучість діяти за обставинами.

Корпус вартових ісламської революції (КВІР) озвучив пряму погрозу щодо знищення одного з наймасштабніших у світі центрів обробки даних, який будує компанія OpenAI в Абу-Дабі. Об’єкт вартістю 30 мільярдів доларів став головною мішенню іранських спецслужб на тлі загострення конфлікту в регіоні.

Понад пів сотні законодавців зажадали усунення Дональда Трампа від посади. Причиною стали його агресивні публікації щодо Ірану, які опоненти назвали небезпечними для світового правопорядку та безпеки військ США.

Президент США Дональд Трамп повідомив про проведення “напружених переговорів” у справі іранського ультиматуму. Попри загрозу масштабних ударів по енергетичних об’єктах Тегерана, Білий дім наразі розглядає ініціативу Пакистану щодо двотижневої паузи в бойових діях.