Зниклий безвісти нацгвардієць Роман Смолянюк воює у складі російського батальйону

Роман Смолянюк, якого в Україні вважали зниклим безвісти, воює у складі російського батальйону імені Максима Кривоноса. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на власне розслідування.

У лютому 2025 року Державне бюро розслідувань оголосило Смолянюку підозру у колабораційній діяльності. У матеріалах справи вказано, що він родом з Ізяславського району Хмельницької області, хоча російська пропаганда називає його уродженцем Чернігівщини.

Журналісти ідентифікували понад 30 українських військових, які нині воюють у батальйоні Кривоноса. Усі вони потрапили в російський полон у 2023–2024 роках і досі вважаються зниклими безвісти. Їхні родини в Україні отримують державні виплати.

Як Смолянюк опинився у російському підрозділі

Смолянюк проходив службу у Національній гвардії з липня 2023 року. В серпні він зник безвісти, а пізніше стало відомо, що його утримували у Суходільській виправній колонії на окупованій Луганщині.

За даними слідства, спецслужби РФ запропонували йому перейти на службу до російського батальйону. Смолянюк погодився та отримав позивний “Борзий”. Восени 2024 року він з’явився на відео, де заявив, що не хоче воювати за Україну. Згодом його почали регулярно показувати у пропагандистських матеріалах підрозділу.

Що відомо про батальйон Кривоноса

Батальйон імені Максима Кривоноса створили влітку 2023 року у складі так званого добровольчого корпусу Міноборони РФ. Його основу склали українські військові, яких взяли в полон. Частина з них погодилася служити добровільно, інші могли зробити це під тиском.

Командиром підрозділу є уродженець Харкова В’ячеслав Губін, відомий за позивним “Батя Харківський”. У минулому він був вчителем історії та депутатом, після 2014 року перейшов на бік проросійських бойовиків і намагався створити “Харківську народну республіку”.

Зараз у батальйоні, за даними російських джерел, служать близько 200 осіб. Підрозділ воював на Луганщині, брав участь у боях під Авдіївкою, а нині залучений на Покровському напрямку, виконуючи мінометно-дронову підтримку.

Чи є це воєнним злочином

Міжнародне право забороняє примушувати військовополонених до служби у військах країни-агресора. Це визначено III Женевською конвенцією 1949 року та статтею 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Правозахисники наголошують: хоча полонений формально може добровільно перейти на службу до ворога, в умовах ізоляції, тиску й катувань оцінити справжню “добровільність” практично неможливо. Такі випадки мають бути предметом міжнародного розслідування.

Росія змінює свій підхід до військової присутності в Африці, замінюючи сумнозвісну групу найманців Вагнера на нову структуру під назвою Африканський корпус, яка перебуває під прямим контролем Міністерства оборони РФ. Про це повідомляє американське видання CNN, аналізуючи мотиви Кремля та наслідки цієї трансформації для країн Сахелю – регіону в Західній і Центральній Африці, що простягається від Сенегалу до Судану. Для української аудиторії, яка уважно стежить за діями Росії через війну, що триває з 2022 року, цей матеріал важливий, адже він показує, як Москва розширює свій вплив у світі, використовуючи військову силу та політичну нестабільність.