Зупинка «зернового коридору» спричинила скорочення запасів пшениці у світі до мінімуму – ЗМІ
Джерело: Karamandan
Запаси пшениці у провідних країнах-експортерах скоротилися до найнижчого рівня за останні 16 років, що стало наслідком зупинки Росією чорноморського “зернового коридору”.
“Вплив температури Ель-Ніньо (екстремальні температури екваторальної зони тихого океану – ред.) негативно вплинув на виробництво зерна в усьому світі. Посуха скорочує виробництво в Європі та Австралії. Також від аномальної спеки страждають кукурудзяні поля в США. Піднімає ціни і вихід Росії із “Чорноморської зернової ініціативи”. Ця ситуація розглядається як передвісник тривожного процесу, особливо для країн-імпортерів пшениці”, – йдеться в матеріалі.
При цьому у виданні наголосили про зростання цін на пшеницю, сою та кукурудзу останнім часом.
“Такі фактори, як атаки на українські порти та втрата ефективності великих виробників, спричиняють зростання цін. Водночас підвищенню цін сприяє і зниження виробництва пшениці таких великих виробників, як Росія, США та ЄС. Це може призвести до збільшення попиту на пшеницю”, – мовиться у статті.
Зазначається також, що через посуху в основних країнах-експортерах зерна запаси пшениці знизилися до найнижчого рівня за останні десятиліття.
“За прогнозами США, у 2023-24 роках запаси пшениці знизяться до найнижчого рівня за останні 16 років. Серйозність ситуації зростає, особливо у таких важливих країнах-експортерах, як Австралія, Канада та Аргентина”, – зауважили у виданні.
При цьому додається, що країни ЄС зазнають втрат через посуху та інші фактори, тому виробництво зерна в Євросоюзі залишиться нижче попередніх прогнозів.
- На думку британських розвідників, вихід РФ з “Чорноморської зернової ініціативи” та наслідки російсько-української війни загалом майже напевно посилять відсутність продовольчої безпеки в Африці принаймні на наступні два роки.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15% після того, як Росія вийшла з угоди “Чорноморської зернової ініціативи”, завдяки якій Україна безпечно транспортувала зерно Чорним морем.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.
Рада Європейського Союзу підтримала продовження антиросійських санкцій до 31 липня 2026 року.