18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Джерело: Букви

Сьогодні, 18 травня, відзначають 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу із Криму.

Цей день вважається одним із найбільших злочинів комуністичного режиму, коли понад 190 тисяч кримських татар насильно переселили до віддалених регіонів Радянського Союзу.

18 травня 1944 року розпочалася спецоперація військ НКВД зі звільнення Кримського півострова від корінного населення. Загалом за три дні з Криму вивезли понад 190 тисяч кримських татар. Також у 1944 році з півострова депортували понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.

У більшості випадків кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Кримські татари покинули власні домівки не готовими до довгої та виснажливої дороги й облаштування на чужині. Всього було депортовано 47 885 сімей.

Верховна Рада України Постановою від 12 листопада 2015 року № 792-VIII “Про визнання геноциду кримськотатарського народу” визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу і встановила в Україні 18 травня День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

У Постанові наголошується: “Системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично мотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів Російської Федерації, починаючи з дати тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу”.

Латвія та Литва у 2019 році, Канада у 2022 році також визнали депортацію кримських татар — актом геноциду. За інформацією Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, триває робота із визнання депортації актом геноциду в інших країнах.

Росія заперечує геноцид кримських татар в 1944 році й не бере відповідальності за сталінські репресії та депортацію. Ба більше, після окупації у 2014 році АР Крим та міста Севастополя, РФ продовжила злочини тоталітарного радянського режиму проти кримських татар: чинить репресії та переслідування, цілеспрямовано порушує їх права як корінного народу України, незаконно призиває на військову службу, руйнує культурну спадщину, фальсифікує історію, мілітаризує освіту та суспільне життя.

Через 80 років після депортації РФ продовжує тоталітарні, радянські за характером, імперські за духом традиції поневолення, здійснюючи комплексні та системні репресії кримських татар, незгодних з окупацією Кримського півострова, які наближають звільнення Криму.

: Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим

: Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим

17 травня, напередодні Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, відбулась офіційна церемонія відкриття мистецької виставки “QIRIM İÇÜN / Заради Криму ”.

Її мета — провести паралелі між сучасними подіями та тими, що передували депортації кримських татар у 1944 році з Кримського півострова.

Серед мистецьких об’єктів та експозицій, представлені:

інсталяція “Депортація” та скетчі про ключові періоди та події в історії кримських татар, автором яких є художник Антон Логов;
картини кримськотатарських митців;
старовинні кольорові фотографії кримських татар початку XIX століття;
інсталяція “Doquz”, яка складається з різних предметів побуту кримських татар, автор — кримськотатарський кераміст Рустем Скибін;
щоденник депортації “Райські метелики”, в основу якого покладені реальні історії осіб, що пережили депортацію, авторкою яких є Мавілє Халіл;
картини Садиха Аджи-Селіма — єдині документальні візуальні твори, які були створені під час депортації;
інсталяція, присвячена сучасній російсько-українській війні, а також портрети військовослужбовців кримськотатарського походження, які розповідають про їхній зв’язок з рідною землею, їхніх пращурів, що пережили депортацію.

“Виставка “QIRIM İÇÜN / Заради Криму” — це наша потреба говорити про біль, який ми все ще носимо в собі. Це наша можливість розказати про те, з яких цеглин складається наша ідентичність, як ми бачимо себе та свою історію. “QIRIM İÇÜN / Заради Криму” — це і наш спосіб занурити депортацію в контексти часу, розказати про колоніальну історію Криму та поміркувати про наслідки”, – розповіла кураторка виставки Мавілє Халіл.

У Софії (Болгарія) відкрили виставку кримськотатарської культури “Qalqan/Щит” відомого українського митця-кераміста Рустема Скибіна.
В Україні запровадять премію за особливий внесок у забезпечення розвитку кримськотатарської мови.
Географічним назвам у тимчасово окупованому Криму буде повернуто історичні найменування кримськотатарською мовою – наразі триває підготовка цього рішення.
Інститут релігії та суспільства Українського католицького університету у Львові анонсував курс із вивчення кримськотатарської мови.
Український боксер, чемпіон світу в надважкій вазі за версіями WBO, WBA, IBO та IBF Олександр Усик прийшов на пресконференцію напередодні поєдинку за звання абсолютного чемпіона світу в костюмі з кримськотатарським орнаментом, який створив бренд Ельвіри Гасанової Damirli.