21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови
Джерело: Букви
Щороку 21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови.
21 лютого 1952 року в Дацці (тепер столиця Бангладеш) студенти вийшли на протест з вимогою визнати бенгальську мову державною, але влада Пакистану жорстоко придушила демонстрацію. У 1971 році Бангладеш проголосив незалежність і встановив 21 лютого Днем загиблих за власну мову.
1999 року ЮНЕСКО ухвалила рішення проголосити 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Зі святом привітав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
“Сьогодні світ відзначає Міжнародний день рідної мови – свято, що нагадує про фундаментальне право кожного народу спілкуватися рідною мовою у своїй державі. Для нас, українців, це право має особливу ціну, бо сьогодні ми знову змушені захищати його зі зброєю в руках. Коли ворог прагне стерти саме поняття української ідентичності, ми залізно боронимо право бути господарями на своїй землі.
Століттями українську мову намагалися знищити. Її забороняли, принижували та витісняли. Але ми зберегли її – живу, мелодійну, багату. Зберегли попри репресії та переслідування. Українська мова – це наш духовний спадок і запорука майбутнього. Це мова, якою творили Шевченко і Франко, Леся Українка та Маруся Чурай, мова, яка звучить у піснях наших пращурів і в молитвах за наших воїнів. Це та рушійна сила, яка об’єднала українців і весь світ та веде до перемоги України.
Поки звучить українська – живе Україна“.
Також лаконічно привітало й Міністерство внутрішніх справ України.
“Мова — це більше, ніж слова. Це пам’ять поколінь, код нації, основа ідентичності. Століттями українську забороняли й викорінювали, але ми її зберегли і сьогодні вона впевнено звучить в наших вустах. Говорімо українською. Бережімо її. Пишаймося нею”, – написали в МВС.
Своєю чергою Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення наголосила на тому, що сьогодні окупанти намагаються знищити українську та кримськотатарську мови.
“Цього дня ми говоримо про право кожної людини спілкуватися рідною мовою на своїй землі. Сьогодні українці змушені захищати це право зі зброєю в руках.
Війна, розв’язана Росією, націлена знищити українську ідентичність, мову, традиції та навіть національну пам’ять. Пропагандистські кампанії, примусова русифікація та переслідування національних меншин, зокрема кримських татар, є частиною цього процесу.
На тимчасово окупованих територіях – Донеччині, Луганщині, Запоріжжі, Херсонщині – загарбники нещадно стирають усе українське. Закривають українські школи, забороняють мову, глушать мовлення, нищать книги та видавництва, нав’язують свою пропаганду через підконтрольні медіа. Переслідують кожного, хто не зрікається своєї ідентичності.
Методи і політика кремля системні і незмінні. В анексованому Криму Росія репресує кримських татар, позбавляючи їх прав та свободи, а також намагається замінити українську ідентичність на російську. Окупанти закрили українські та кримськотатарські медіа, школи та видання, переслідують журналістів і активістів”.
- Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 21 лютого.
4 серпня слідчий суддя ВАКС за клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, застосував запобіжний захід до колишнього голови Луганської обласної державної адміністрації – підозрюваного у справі щодо корупції при закупівлі БПЛА та засобів РЕБ.
У Сочі поліція затримала трьох туристів, котрі зафільмували пожежу на нафтобазі “Роснефть-Кубаньнефтепродукт”, що виникла внаслідок атаки українських безпілотників.
У Барселоні подружжя з двома дітьми планувало вирушити у відпустку всією сім’єю, втім, з’ясувалося, що паспорт їхнього 10-річного сина недійсний. Тоді батьки просто залишили дитину в аеропорту й вирішили летіти без нього.
Російська влада розгорнула систему “пільгових кредитів” для росіян з метою переселення до тимчасово окупованого Маріуполя. Колишні українські мешканці, котрі вижили під час облоги, виявилися виключеними з процесу відновлення. Часто їхнє житло визнається “безхозним” і переходить у власність нових приїжджих із Росії.
У світі, де реклама стала максимально персоналізованою та цифровою, зовнішні білборди й далі займають стійке місце в медіапланах великих брендів і локального бізнесу. Чому? Все просто: вони працюють — і роблять це по-своєму ефективно.