71% українських переселенців, які перебувають у Польщі, планують повернутися додому
Джерело: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з посиланням на результати дослідження, опубліковані Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців.
71% громадян України, які зараз перебувають у Польщі, планують в майбутньому повернутися в Україну. Натомість 17% респондентів мають намір зробити це протягом найближчих трьох місяців.
Серед ключових факторів, які впливають на бажання повернутися в Україну, 93% опитаних вказали безпеку; 31% хочуть возз’єднатися з родиною; 66% планують повернутися до своєї країни й жити у власному культурному середовищі.
У дослідженні брали участь переважно жінки. Майже половина з них приїхали до Польщі з дітьми або родичами похилого віку. На момент опитування 81% респондентів мали статус тимчасового захисту.
- Федеральний уряд Канади розповів про розробку нової імміграційної програми для українських переселенців, яка допоможе возз’єднатися сім’ям, розділеним між двома країнами.
- Згідно з опитуванням, опублікованим у середу, 12 липня, із понад мільйона українських біженців, які перебувають в Німеччині, 44% хотіли б залишитися в країні надовго.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.