Обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника суперечить Конституції – омбудсман
Джерело: Дмитро Лубінець/Telegram
Омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що, на його думку, не так із новим законопроєктом про мобілізацію. Зокрема він зазначив, що обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного не відповідає положенням Конституції України.
Загалом, як омбудсман України, Лубінець погодився з тим, що нашій державі варто нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Однак зауважив, що це має відповідати нормам Конституції та міжнародним угодам в галузі прав людини.
На жаль, урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації і цього разу має низку суперечливих норм. Низку зауважень до законопроєкту озвучила моя представниця з соціальних та економічних прав Олена Колобродова на комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Також відповідний лист вже відправили до профільного комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж 9 сторінок, – повідомив він.
Так, Лубінець вказав на “нормативний казус” у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Він пояснив, що питання у відмітках: формулювання “зняти” та “виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання.
У законопроєкті мовиться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції, заявив омбудсман.
Окрім цього, акцентував Лубінець, у законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, за невиконання якого останні несуть визначену Законом юридичну відповідальність. Натомість він наголосив, що таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України “Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя.
5 лютого народна депутатка від “Європейської Солідарності” Вікторія Сюмар повідомила про результати обговорення оновленого проєкту закону щодо мобілізації на засіданні Антикорупційного комітету ВР. Зауваження зокрема викликали й фактично “декларативна норма про демобілізацію через 36 місяців”, та “корупційні ризики” законопроєкту.
Зауважимо, 30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.
- Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний вважає, що на сьогодні зарано оцінювати рекрутинг. На його думку, варто повернути мобілізаційним заходам ті рамки, в яких працювали раніше.
- Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
- Згідно з оновленим законодавством у Польщі, під час війни або мобілізації ухилянтам загрожуватиме від трьох років позбавлення волі. Нова позначка “НЕГАЙНО” у приписній картці означає, що мобілізований має з’явитися до місця явки протягом шести годин з моменту отримання повістки.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.
Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.