Сенат США проголосує законопроєкт про допомогу Україні без міграційної реформи
Джерело: Оксана Маркарова/Facebook
Пані посол України в США Оксана Маркарова поінформувала, що законопроєкт про посилення міграційної політики, що передбачав додаткові кошти для України, Ізраїлю та Тайваню, наразі не отримав підтримки через відсутність голосів за угоду з міграційної реформи. Тож нині допомогу Україні винесуть на окреме голосування.
Сенат США провалив голосування за законопроєкт, який передбачає безпеку кордонів США та допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню. Тепер на законопроєкт очікує повторне голосування, однак вже без питання міграційної політики.
Маркарова зазначила, що голосування щодо всього законопроєкту, як і очікувалось, провалилось.
Саме тому ще до голосування за Великий пакет (Україна/Ізраїль/Тайвань/Міграційна реформа) комітет з асигнування опублікував текст документа “на заміну”, який передбачає виключно міжнародну допомогу Україні ( 60,06 мільярдів доларів США), Ізраїлю та Тайваню, – наголосила вона.
Вона додала, що Сенат підтримав процедурне рішення щодо перегляду рішення з голосування, яке потрібне для винесення на голосування питання щодо припинення дебатів і розгляд по суті “чистого” законопроєкту про міжнародну допомогу США без міграційної реформи. Для цього потрібно буде 60 голосів.
Голосування про припинення дебатів щодо законопроєкту про міжнародну допомогу США відбудеться 8 лютого о 12:00 за Вашингтоном (19:00 за Києвом).
Додамо, що після провального голосування Сенату президент США Джо Байден розкритикував республіканців. За його словами, він ніколи не думав, що побачить щось подібне на Капітолійському пагорбі.
Окрім цього, Байден розкритикував Дональда Трампа, звинувативши його у тому, що він дзвонив республіканцям та погрожував розправою, якщо вони підтримають законопроєкт.
Раніше ми повідомляли, що з початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Україна отримала більш як $230 млрд загальної допомоги. На ЄС та США спільно припадає майже 70% загального обсягу допомоги.
Зауважимо, Білий дім 20 жовтня 2023 року запросив у Конгресу майже 106 мільярдів доларів для фінансування безпеки України та Ізраїлю. Байден попросив для України 61,4 мільярда доларів, близько половини з яких планують витратити в США на поповнення запасів озброєння, виснажених попередньою підтримкою Києва.
- За даними ЗМІ, експрезидент США Дональд Трамп та його соратники стали на заваді Сенату щодо ухвалення фінансування, яке, зокрема, передбачає надання Україні понад 61 млрд доларів.
- Згідно з результатами опитування, у середньому 78% українців заявили, що вважають президента напряму відповідальним за корупцію в уряді та воєнних адміністраціях. Здебільшого люди старшого віку більш вимогливі до глави держави, ніж молодь.
- Голова Європейської ради Шарль Мішель у четвер, 1 лютого, повідомив, що усі 27 членів ЄС погодили пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро.
- У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що вітають досягнення на саміті ЄС “принципового рішення” про створення Українського фонду (Ukraine Facility) розміром 50 млрд євро на 2024 – 2027 роки.
- Офіційні особи Європейського Союзу почнуть працювати над новим планом надання десятків мільярдів доларів військової допомоги Україні, намагаючись оновити критично важливу програму допомоги, яка гальмує через внутрішні розбіжності.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.