Кая Каллас: Оголошення у розшук в РФ «лише підтверджують правильність моїх вчинків»
Джерело: Кая Каллас/X
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас, коментуючи видачу Росією так званого ордера на її арешт, зазначила, що таким рішенням Кремль сподівається залякати та змусити мовчати.
Каллас заявила, що РФ розчарується і досягне мети, протилежної задуманій.
Я продовжуватиму підтримувати Україну та прагнути до збільшення оборонних інвестицій у Європі. Крок РФ не дивує, це лише додатковий доказ того, що я роблю правильну річ, — вирішальна допомога ЄС Україні є успіхом, який завдає болю Москві, — наголосила прем’єр-міністр Каллас.
Вона також додала, що практика РФ не змінилася, адже роками там приховували репресії під прикриттям діяльності так званих органів безпеки.
Глава естонського уряду додала, що це пережила і її родина.
Коли мою бабусю і маму відправили в Сибір, КДБ також видало ордер на арешт, — нагадала вона.
Russia’s move is nothing surprising.
This is yet more proof that I am doing the right thing – the #EU‘s strong support to #Ukraine is a success and it hurts Russia. 1/
— Kaja Kallas (@kajakallas) February 13, 2024
13 лютого МВС Росії оголосило в розшук прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас та інших політиків за “наругу над історичною пам’яттю”. Крім Каллас, до списку потрапили держсекретар Естонії Таймар Петеркоп і міністр культури Литви Сімонас Кайрис, згідно з базою даних міністерства.
Країни Балтії, які раніше були частиною Радянського Союзу, оголосили про плани знести радянські пам’ятники. У 2022 році Каллас заявила, що влада Естонії демонтує від 200 до 400 таких пам’ятників.
У відповідь голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін порушив кримінальну справу. Своєю чергою, прессекретарка МЗС Росії Марія Захарова заявила: “Це тільки початок”.
Довідка. Кая Каллас — естонська політикиня. Перша жінка в історії Естонії на посаді глави уряду. 26 січня 2021 року Каллас стала прем’єр-міністеркою Естонії, 14 липня 2022 року заявила про відставку і розпуск уряду, щоби почати формування нової коаліції.
18 липня Каллас повторно призначено прем’єр-міністеркою країни, вона зібрала новий уряд, який мав працювати протягом восьми місяців, до наступних виборів до Рійгікогу у березні 2023 року. У березні Каллас було переобрано на посаду прем’єра.
Каллас послідовно рішуче висловлюється на підтримку України та засуджує російську війну в Україні.
- 9 грудня 2023 року на перетині вулиці Симона Петлюри та бульвару Тараса Шевченка фахівці КП “Київблагоустрій” демонтували пам’ятник Миколі Щорсу.
- 7 листопада невідомі у столиці облили пам’ятник Пушкіну червоною фарбою. Відповідна акція відбувається вже не вперше, вочевидь так активісти намагаються звернути увагу посадовців на необхідність пришвидшити дерусифікацію громадського простору.
- 10 листопада уряд прийняв рішення щодо виключення з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників російським та радянським діячам.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.