«Нині ми на межі втрати держави» – Масі Найєм про проблеми з мобілізацією та мотивацію

Джерело: Масі Найєм в інтерв’ю DW

Український військовий та правозахисник Масі Найєм застеріг українське суспільство від можливого результату повномасштабної війни у разі відсутності будь-якої зміни щодо мобілізації, мотивації та постачання західного озброєння.

Правозахисник зазначив, що запропонований нині законопроєкт про мобілізацію не є справедливим та не відповідає нормам Конституції. Він переконаний, що проєкт закону потребує доопрацювання. Також додав, що проблемою документа є й те, що нині більшість чоловіків мобілізують із сільської місцевості. Свою позицію Найєм пояснив, що у сільській місцевості немає спроможності у громад дати відновитися майбутнім ветеранам.

Також військовий переконаний, що держава не дає визначеності оборонцям і це зокрема призводить до проблем з мобілізацією. Проте, таке зауваження правозахисник сприймає лише стосовно чоловіків, котрі розуміють свій обов’язок боронити країну.

А до тих осіб, які ухиляються і вважають, що вони не мають воювати, бо їх: не вчили, не для того ростили…Ну вибачте, таких я зневажаю! – наголосив ветеран.

Натомість відносно тих, хто скаржиться на мотивацію у війську, Найєм порадив “подорослішати та зрозуміти важливу річ”.

Ми зараз перебуваємо на межі втрати держави. Це не ймовірність дуже далека, не через ядерку там… А це цілком реальні загрози. І ці загрози настільки реальні, що умовно кажучи, травень місяць для мене не здається українським, якщо певні речі зараз не стануться, — заявив військовий.

Він пояснив, якщо зараз нічого не зміниться у питанні мобілізації та постачання озброєння, то вже потрібно планувати жити в іншій державі, оскільки з “руснею” ви тут не зможете.

Ну тобто ти сам або включиш собі цю мотивацію…ну, або.. їдь до поляків, — додав він.

Водночас оборонець відповів, що повномасштабна війна, ймовірно, навчила українців, що “на характері” усе можливо.

Найєм також зауважив, що нині багато що залежить також від американської допомоги, за яку все ніяк не можуть проголосувати у Конгресі.

Зауважимо, 26 лютого правозахисник зреагував на низку повідомлень у соцмережі з цитування його застереження, пояснивши, що сьогоднішні події на фронті — це межа ризику, до якої ми дійшли за два роки виснажливої війни. Він висловив здивування тим, що чомусь ця, така очевидна для нього, військового, “база” сьогодні тиражується телеграм-каналами як якась сенсація з прихованим змістом та “зрадою”.

Я не буду пояснювати, що малось на увазі тим, хто чує і думає. Вони знають, що робити і роблять. Скажу для тих, хто намагається подати мої слова в контексті “зради”: це не фантазії, а реальний ризик, який нас чекає, якщо ми не отримаємо озброєння від партнерів, макрофінансову допомогу нашому бюджету і — найважливіше! – мобілізацію і ротацію підрозділів, які вже два роки без передиху живуть на лінії зіткнення. Розумію, що багатьом незручно це чути і складно тверезіти. Вибачте, що потурбував, — додав Найєм.

30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.

7 лютого Верховна Рада України підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації. За нього проголосували 243 депутати.

Омбудсман Дмитро Лубінець закликав депутатів проголосувати за законопроєкт про мобілізацію у першому читанні після наради з главою Міноборони Рустемом Умєровим. Раніше він заявив, що оновлений проєкт закону містить антиконституційні норми, зокрема, стосовно обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного.
Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
Народний депутат Олексій Гончаренко повідомив, що в четвер, 22 лютого, президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про демобілізацію військовослужбовці строкової служби.
Працівники Національної поліції розслідують близько 9400 кримінальних справ щодо ухилення від мобілізації, а 2600 обвинувальних актів вже направлено до суду, розповів Максим Цуцкірідзе — перший заступник голови Національної поліції та керівник Головного слідчого управління.
26 лютого президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт щодо демобілізації строковиків.