Україна і Польща домовилися шукати українські родини для дітей, евакуйованих з інтернатів

Джерело: Міністерство соціальної політики України

Україна і Польща домовилися спільно шукати українські родини у Польщі для дітей, евакуйованих з інтернатів через війну.

28 березня у Варшаві під час спільних консультацій урядів України і Польщі Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики України, зустрілася з Агнєшкою Дзєм’янович-Бонк, міністеркою сім’ї, праці та соціальної політики Республіки Польща.

На зустрічі сторони ухвалили кілька спільних рішень, які безпосередньо впливають на добробут українців у Польщі, зокрема дітей без батьківського піклування.

Про що домовились:

  • Спільно шукати українські родини, які тимчасово перебувають в Польщі і зможуть брати на виховання дітей, евакуйованих з інтернатів через війну. Україна поверне кожну евакуйовану дитину. Наша мета – щоб ці діти після повернення жили в сімейних формах виховання. А сьогоднішнє рішення – можливість для дітей опинитися в родинній турботі вже зараз.
  • Залучати громадян України для догляду дітей, евакуйованих з українських закладів та переселених до невеликих групових поселень у Польщі. Це дає робочі місця українцям, а діти почуватимуться спокійніше і комфортніше.

Також між країнами поглибиться співпраця у вдосконаленні систем соціального захисту та підтримки населення і приведенні українського законодавства та політик у соціальній сфері у відповідність до стандартів Європейського Союзу.

Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики Польщі готове стати амбасадором України під час її інтеграції в Європейський Союз та проведення реформ.

“У всьому, що стосується дітей, ми повинні діяти в їхніх найкращих інтересах. Ми вдячні уряду Польщі за підтримку наших зусиль. Тільки разом ми можемо забезпечити найкращі умови для виховання і розвитку дітей, яких довелося евакуювати з України через російську агресію. Сьогоднішні рішення свідчать про міцне партнерство між нашими державами у соціальній сфері”, – прокоментувала Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики України.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.