У Херсонському художньому музеї ідентифікували ще три викрадені росіянами картини

Зображення: Херсонський художній музей
Джерело: Херсонський художній музей/Facebook
Співробітники Херсонського художнього музею ідентифікували ще три викрадені російськими окупантами картини.
“Ідентифікація вкрадених творів мистецтва триває. Чергові три роботи вдалось розпізнати на кадрі з пропагандистського відеосюжету, знятого в Центральному музеї Тавриди у вересні 2023 року”, – повідомили у музеї.
Відтак, музейники ідентифікували:
Іван Шульга (1889-1956). Рибалки на березі моря. 1932. Папір на картоні, олія.
Відомий живописець, графік, педагог, заслужений діяч мистецтв України Іван Шульга – уродженець Херсонщини, який більшу частину свого життя працював у Харкові. Викрадена росіянами робота «Рибалки на березі моря» належить до пропагандистського циклу, написаного в традиціях соцреалізму, в якому майстер оспівує працю рибалок, доярок та інших радянських трудівників.
Венера Такаєва (1931 р.н.). Дочка Гюзель. Етюд. 1967. Папір, акварель. Одна з провідних майстринь акварелі та живопису на Херсонщині, у творчості якої переважають натюрморти і портрети, завжди намагається втілити душевну красу людини, виявити дорогоцінність кожної особистості, красу повсякденного світу речей. Природно, що на портретах, створених художницею, зображені переважно жінки і діти, серед них є і портрети дочки мисткині.
Єфрем Зверьков (1921-2012). Похмурий день. 1967. Картон, олія. Художник-шістидесятник, один з основоположників «суворого стилю», він входить до числа найвідоміших російських живописців-пейзажистів ХХ ст. Зверьков розкривав у творчості поетичну і філософську цінність непомітної природи середньої полоси Росії та зводив її в естетичний ідеал.
Крім того, на цьому кадрі також можна побачити ще три картини, ідентифіковані раніше:
- Ксенія Стеценко (1959 р.н.). Півонії, маки, виноград. 1998. Картон, олія.
- Анатолій Платонов (1927-2005). Гурзуф. Джерело. Полотно, олія.
- Антонін Фоминцев (1926 р.н.). Дніпровські плавні. 1989. ДВП, олія.
У музеї зазначили, що насправді, 100 ідентифікованих робіт — це менш ніж 1% вкраденого, адже під виглядом так званої “евакуації” російські окупанти вивезли більш ніж 10 тисяч творів мистецтва.
“Але кожна картина, кожна графічна робота, кожен твір — все, що ми ідентифікуємо, є беззаперечним доказом того, що вкрадені роботи (принаймні ці) перебувають в руках російських артмародерів. І щоб злочинці за своєю звичкою не сказали, що «їх там не було», ми максимально фіксуємо все, що бачимо на світлинах та відео з Криму та Генічеська”, – зазначили музейники.
А також додали, що з цієї сотні ідентифікованих робіт 99 перебувають в тимчасово окупованому Криму, в Центральному музеї Тавриди.
- Херсонський художній музей ідентифікував уже 96 творів мистецтва, котрі викрали російські загарбники.
- Україна та Сполучені Штати Америки розроблять стратегію співпраці щодо розслідування злочинів РФ проти української культурної спадщини.
- За період з 24 лютого 2022 року по 25 січня 2024 року російські загарбники зруйнували або пошкодили 902 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 124, місцевого значення – 708, щойно виявлених – 70.
Служба безпеки України заочно повідомила про підозру очільнику Чеченської республіки в Росії Рамзану Кадирову, який наказав використовувати українських полонених як “живий щит” для росіян.
Сполучені Штати понад століття покладалися на тротил (TNT) для військових потреб і комерційного використання. Його виробляли мільйонами тонн під час світових воєн і аж до 1980-х, коли Міністерство оборони закрило останнє підприємство через небезпечні відходи. Відтоді США залежали від імпорту з Китаю, Росії, Польщі та України.
23-річний син українського політика, дисидента Степана Хмари – Тарас Хмара мобілізувався на фронт. Про це повідомила голова громадського об’єднання Всеукраїнського жіночого руху За вільну України Раїса Шматко.
В Ірландії примусово ліквідували низку компаній, що раніше залучали мільярди доларів для російських банків і держкорпорацій.
Європейські країни розробляють детальний план можливого розгортання військ в Україні після завершення війни з Росією, заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.