У Херсонському художньому музеї ідентифікували ще три викрадені росіянами картини
Зображення: Херсонський художній музей
Джерело: Херсонський художній музей/Facebook
Співробітники Херсонського художнього музею ідентифікували ще три викрадені російськими окупантами картини.
“Ідентифікація вкрадених творів мистецтва триває. Чергові три роботи вдалось розпізнати на кадрі з пропагандистського відеосюжету, знятого в Центральному музеї Тавриди у вересні 2023 року”, – повідомили у музеї.
Відтак, музейники ідентифікували:
Іван Шульга (1889-1956). Рибалки на березі моря. 1932. Папір на картоні, олія.
Відомий живописець, графік, педагог, заслужений діяч мистецтв України Іван Шульга – уродженець Херсонщини, який більшу частину свого життя працював у Харкові. Викрадена росіянами робота «Рибалки на березі моря» належить до пропагандистського циклу, написаного в традиціях соцреалізму, в якому майстер оспівує працю рибалок, доярок та інших радянських трудівників.
Венера Такаєва (1931 р.н.). Дочка Гюзель. Етюд. 1967. Папір, акварель. Одна з провідних майстринь акварелі та живопису на Херсонщині, у творчості якої переважають натюрморти і портрети, завжди намагається втілити душевну красу людини, виявити дорогоцінність кожної особистості, красу повсякденного світу речей. Природно, що на портретах, створених художницею, зображені переважно жінки і діти, серед них є і портрети дочки мисткині.
Єфрем Зверьков (1921-2012). Похмурий день. 1967. Картон, олія. Художник-шістидесятник, один з основоположників «суворого стилю», він входить до числа найвідоміших російських живописців-пейзажистів ХХ ст. Зверьков розкривав у творчості поетичну і філософську цінність непомітної природи середньої полоси Росії та зводив її в естетичний ідеал.
Крім того, на цьому кадрі також можна побачити ще три картини, ідентифіковані раніше:
- Ксенія Стеценко (1959 р.н.). Півонії, маки, виноград. 1998. Картон, олія.
- Анатолій Платонов (1927-2005). Гурзуф. Джерело. Полотно, олія.
- Антонін Фоминцев (1926 р.н.). Дніпровські плавні. 1989. ДВП, олія.
У музеї зазначили, що насправді, 100 ідентифікованих робіт — це менш ніж 1% вкраденого, адже під виглядом так званої “евакуації” російські окупанти вивезли більш ніж 10 тисяч творів мистецтва.
“Але кожна картина, кожна графічна робота, кожен твір — все, що ми ідентифікуємо, є беззаперечним доказом того, що вкрадені роботи (принаймні ці) перебувають в руках російських артмародерів. І щоб злочинці за своєю звичкою не сказали, що «їх там не було», ми максимально фіксуємо все, що бачимо на світлинах та відео з Криму та Генічеська”, – зазначили музейники.
А також додали, що з цієї сотні ідентифікованих робіт 99 перебувають в тимчасово окупованому Криму, в Центральному музеї Тавриди.
- Херсонський художній музей ідентифікував уже 96 творів мистецтва, котрі викрали російські загарбники.
- Україна та Сполучені Штати Америки розроблять стратегію співпраці щодо розслідування злочинів РФ проти української культурної спадщини.
- За період з 24 лютого 2022 року по 25 січня 2024 року російські загарбники зруйнували або пошкодили 902 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 124, місцевого значення – 708, щойно виявлених – 70.
Служба безпеки України затримала агента воєнної розвідки РФ на Донеччині. Зловмисник шпигував за пунктами дислокації та переміщеннями Сил оборони України, щоб наводити по них ворожі удари.
Суперечки щодо мобілізації в Україні спричинили напруженість у відносинах між президентами Володимиром Зеленським і Джо Байденом. Як повідомляють джерела, конфлікт виник через розбіжності в поглядах на кількісні показники мобілізації та зниження мобілізаційного віку.
Українська влада готується до скорочення західної військової допомоги наступного року та намагається наростити власне виробництво зброї. В Україні роблять акцент на системах озброєнь, які можуть глибоко вражати територію РФ.
5 грудня 2024 року у залізничному районі міста Брянськ (РФ) почалася пожежа. У наслідок згоріли два магістральні тепловози, що забезпечували логістичні потреби російської окупаційної системи.
Президент Франції Емманюель Макрон лобіює ідею міжнародної миротворчої місії для України, котра може залучити 40 тисяч військових. Ця ініціатива має стати гарантією безпеки на тлі можливого перемир’я, однак Кремль поки що не демонструє готовності до поступок.