На Харківщині понад 200 000 споживачів залишились без електропостачання
Джерело: заступник глави Офісу президента Олексій Кулеба
В Офісі президента прокоментували черговий масований обстріл України та повідомили, де ситуація найважча.
Кулеба зазначив, що ціллю ворога вкотре стала енергетична інфраструктура України. Десятки дронів та ракет пошкодили енергооб’єкти на Львівщині, Київщині, Запоріжжя та Харківщині.
Саме на Харківщині, наголосив посадовець, найважча ситуація.
“Найскладніша ситуація в Харківській області. Там більше 10 ракетних ударів лише по місту. Країна-терорист намагається знищити інфраструктуру Харкова та залишити місто в темряві. Наразі вже є перебої з електрикою в області — більше 200 тисяч абонентів Харківщини залишилися без електропостачання”, – повідомив він.
Кулеба додав, що на місцях “прильотів” працюють всі відповідні служби, які аналізують та ліквідовують наслідки.
“Окупанти ще раз вирішили воювати проти кранів та світла. Координуємо заходи, аби мережі працювали. В людей буде електрика попри атаки ворога”, – запевнив Кулеба.
Він також зазначив, що внаслідок масованої атаки ніхто не постраждав.
- Уночі 11 квітня російська війська масовано атакували Україну ударними безпілотниками та різними типами ракет.
Польща має намір протягом двох років завершити зведення нового комплексу укріплень для захисту від безпілотних літальних апаратів уздовж своїх східних кордонів.
Російське військове керівництво активізувало штурмові дії на Запорізькому напрямку, намагаючись захопити ключові населені пункти до зустрічі Зеленського з Трампом. У центрі Гуляйполя та на підступах до Степногірська тривають виснажливі бої, в яких окупанти вже втратили десятки одиниць техніки.
Президент Ірану Масуд Пезешкіан звинуватив США та їхніх союзників у створенні штучної облоги для руйнування іранської економіки та безпеки. Іранське керівництво заявляє про неможливість нормального існування країни в умовах жорстких обмежень.
Литва офіційно припинила участь в Оттавській конвенції про заборону протипіхотних мін після закінчення шестимісячного терміну з моменту повідомлення генерального секретаря ООН.
У Косові стартувало вирішальне голосування, яке має визначити майбутній вектор розвитку наймолодшої держави Європи. Від результатів виборів залежить, чи зможе країна розблокувати роботу парламенту та отримати критично важливе іноземне фінансування.