Шольц відмовився розмовляти з Путіним до виведення російських військ з України
Джерело: Олаф Шольц в інтерв’ю Die Tageszeitung
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пояснив, що не бачить сенсу у відновленні діалогу з главою РФ Володимиром Путіним, доки триває повномасштабна війна проти України.
Шольц зауважив, що мав кілька розмов з Путіним у минулому, і не виключив подальших дискусій у майбутньому. З ініціативи українського уряду є дипломатичні зусилля на рівні радників з національної безпеки, куди входять і країни Глобального півдня.
Однак додав, що це станеться тоді, коли Росія зрозуміє, що диктованого миру не буде, і Путін зрозуміє, що він повинен відмовитися від своєї кампанії і вивести свої війська з території України.
На переконання канцлера ФРН, розмови мають сенс, коли вони справді можуть вплинути на ситуацію, проте зараз усе вказує на небажання Кремля припиняти війну. Шольц не очікує швидкого завершення загарбницької війни проти України, тому Німеччина “ще тривалий час постачатиме озброєння Україні”. Шольц акцентував, що підтримуватиме Київ стільки, скільки буде потрібно.
Ми не можемо погодитись з тим, що сила дає право [робити, що завгодно]. Путін хоче силоміць пересунути кордони. Тим самим він ставить під загрозу весь світопорядок у Європі. І те, що він робить зараз, було анонсовано раніше. У своїх статтях та виступах Путін стверджував, що Білорусь та Україна не є незалежними державами, а належать Росії. Нам усім слід розуміти це буквально, — пояснив він.
Канцлер наголосив, що Росія веде проти України “імперіалістичну війну і не можна допустити, щоб вона перемогла”. Також він додав, що у цьому питанні “важливо діяти з розумом”, однак, закликав не боятися агресора.
На тлі процесу поступової ізоляції російського президента, варто нагадати, що французькі організатори нещодавно запросили представників РФ на церемонію відзначення 80-ї річниці висадки у Нормандії під час Другої світової війни, однак, без присутності Путіна.
Міжнародна церемонія відбудеться 6 червня в Нормандії. Святкування відвідають численні світові лідери, включаючи президента США Джо Байдена. Російська делегація також буде на церемонії, якщо Москва прийме запрошення, проте Володимир Путіна не буде.
Зважаючи на обставини, президента Путіна не запросять взяти участь в урочистостях з нагоди висадки в Нормандії, – заявили організатори.
- Глава Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Гойсґен заявив, що цього року російських та іранських урядовців не запросили на захід, оскільки вони не готові до змістовного діалогу.
- Україна готова розглянути можливість запрошення представників РФ на другий глобальний саміт миру.
- 16 квітня, під час зустріч з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, президент Китаю Сі Цзіньпін запропонував “чотири принципи” для уникнення ескалації російсько-української війни та якнайшвидшого відновлення миру.
- За словами аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), Росія не планує вести “серйозні переговори” з Україною.
- Російські солдати, ймовірно, розпочали наступальні операції на кількох ділянках фронту в період найскладнішої погоди осінньо-зимового сезону. У такий спосіб загарбники намагаються перехопити й утримати ініціативу до виборів президента Росії в березні 2024 року.
- Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розкритикував заклики союзників до переговорів з Росією.
У ніч проти 25 листопада російські війська на човнах здійснили висадку через річку Оскіл південніше Новомлинська на Харківщині.
У ніч проти 25 листопада російські війська атакували столицю безпілотниками. Внаслідок чергового ворожого обстрілу у Деснянському районі загорівся балкон, тоді як у Дарницькому – уламки БпЛА впали на приватну забудову.
У Білому домі нещодавно розглядали можливість публічного заклику до офіційного запрошення України до НАТО, проте вирішили поки що цього не робити.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22.00 24 листопада. Загалом від початку цієї доби відбулося 198 бойових зіткнень.
Литва забезпечить фінансування виробництва українських далекобійних безпілотників. Відповідний Меморандум про взаєморозуміння підписали у Вільнюсі між міністром оборони Рустемом Умєровим та міністром оборони Литви Лаурінасом Кащюнасом.