Палата представників США прийняла надання допомоги Україні на $61 млрд

Джерело: CNN

В суботу, 20 квітня, Палата представників США проголосувала за виділення допомоги Україні на 61 мільярда доларів. 

З цієї суми близько 23 мільярдів доларів буде використано для надання американської зброї та боєприпасів, а понад 11 мільярдів доларів – на фінансування поточних військових операцій США. Майже 14 мільярдів доларів, включені в законопроєкт, спрямують на придбання передових систем озброєння та інше оборонне обладнання для України.

Конгрес відкинув усі антиукраїнські поправки до законопроєкту. “За” законопроєкт проголосували 310 законодавців, “проти” – 111.

Під час голосування законодавці аплодували, розмахували українськими прапорами та вигукували “Ukraine”.

Далі законопроєкт має схвалити Сенат США, після чого його повинен підписати президент США Джо Байден. 

Незабаром Палата представників США голосуватиме за законопроєкт про допомогу Ізраїлю.

Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.

Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.

В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.

25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.

Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.